И СНОВА О КНИГЕ «ПРАВЕДНИКИ НАРОДОВ МИРА. УКРАИНА»
В прошлом номере нашей газеты мы рассказывали о том, что во время мемориальных мероприятий, посвященных 80-й годовщине трагедии Бабьего Яра, состоялась презентация книги «Праведники народов мира. Украина», созданной по инициативе Еврейской конфедерации Украины. Тогда же экземпляр этой книги был вручен Президенту Израиля Ицхаку Герцогу.
Выход в свет книги об украинских Праведниках мира получил широкий резонанс. Сегодня наряду с фрагментами книги мы публикуем отклик о ней, появившийся на сайте Евро-Азиатского Еврейского Конгресса.
* * *
Книга «Праведники народов мира. Украина» содержит около 2700 имен украинцев, спасавших евреев во время Холокоста. Это полный перечень украинцев, официально признанных на сегодняшний день израильским Мемориальным комплексом истории Холокоста Яд Вашем Праведниками народов мира. Это звание от имени Государства Израиль присуждается специальной комиссией с 1963 года неевреям, которые во время Холокоста оказывали помощь евреям. Сегодня в мире Праведниками признаны уже около 27 тысяч человек. Украина по количеству Праведников занимает 4-е место.
Все имена праведников-украинцев сгруппированы в книге по регионам, опубликованы также отдельные истории спасения евреев и фото самих Праведников. Со вступительным словом к книге выступили Президент Украины Владимир Зеленский, Президент Израиля Ицхак Герцог, президент ЕАЕК д-р Михаил Мирилашвили, первый вице-президент ЕАЕК, президент Еврейской конфедерации Украины Борис Ложкин и глава Наблюдательного совета Мемориального центра «Бабий Яр» Натан Щаранский.
Книга «Праведники народов мира. Украина», инициатором создания которой выступила Еврейская конфедерация Украины, вышла в издательстве «Наш формат» при поддержке Мемориального комплекса истории Холокоста Яд Вашем, Мемориального центра Холокоста «Бабий Яр» и Евро-Азиатского Еврейского Конгресса.
«В книге – около 2700 имен официально признанных на сегодняшний день Яд Вашем украинцев-праведников. Кроме полного перечня Праведников по каждому региону Украины, мы рассказали также отдельные истории спасения евреев и опубликовали фото самих Праведников. Уверен, что со временем этот перечень будет пополняться, и мы еще узнаем имена Праведников, которые сегодня считаются безымянными», – сказал первый вице-президент ЕАЕК, президент Еврейской конфедерации Украины Борис Ложкин.
«В страшные годы Второй мировой войны были люди, которые не смогли оставаться равнодушными к трагедии еврейского народа. И таких людей было немало. В Украине официально признаны более двух с половиной тысяч Праведников. Мы обязаны об этом помнить и отдать дань благодарности и уважения каждому из них. Поэтому для нас и наших коллег из Еврейской конфедерации Украины особенно важно было издать книгу «Праведники народов мира. Украина», которую мы имеем честь сегодня представить», — сказал президент ЕАЕК д-р Михаил Мирилашвили.
Родина Бобровських
Марія Бобровська з двома синами — Миколою, 1925 року народження, і Михайлом, 1927 року народження — жила у власному будинку в районі Корчувате на околиці Києва. Поруч з їхнім будинком була вирита печера, яку вони використовували як комору. На початку жовтня 1941 року в двері будинку Бобровських постукав п’ятнадцятирічний Рувим Штейн, шкільний товариш Миколи і Михайла. Він розповів, що кількома днями раніше, 29 вересня, його разом з матір’ю і молодшою сестрою забрали до Бабиного Яру. Після того, як чоловіків і жінок розлучили, Рувим зрозумів, що всі вони приречені на смерть.
Втім, хлопчикові вдалося втекти. Він сховався у водопровідній трубі, де дочекався настання темряви, а потім упродовж тижня блукав вулицями Києва, аж поки, нарешті, прийшов до Бобровських.
Марія з синами впродовж шести тижнів переховували Рувима у печері-коморі. Тим часом Микола і Михайло зв’язалися зі своїм другом, сином директора школи, і той погодився викрасти зі шкільної контори свідоцтво про народження одного з учнів з типовим українським ім’ям.
Це свідоцтво вони передали Штейну, з яким юнак залишив Київ і відносно вільно пересувався окупованою територією.
Більшу частину воєнного часу він жив і пра цював у віддаленому селі в Брянській області. Після звільнення регіону Рувим був мобілізований. До Києва він повернувся у 1951 році.
6 лютого 1992 року Яд Вашем удостоїв Марію Бобровську, а також її синів Миколу і Михайла Бобровських почесного звання «Праведник народів світу».
Родина Бондаренків та родина Чехових
Іван Бондаренко з дружиною Марією, дітьми та онуками — сином Іваном з дружиною Анастасією і двома маленькими дітьми, а також дочкою Людмилою Чеховою з донькою Наталією — жили в Києві. Іван, голова сім’ї, був глибоко віруючою людиною і добре ставився до євреїв. У 1914 році він здійснив паломництво на Святу Землю і відвідав Єрусалим.
У його дочки Людмили була подруга єврейка Ревека Когут. Одного разу вночі на початку жовтня 1941 року Ревека постукала у вікно будинку сім’ї Бондаренків. Коли її впустили, Ревека розповіла про все, що сталося у Бабиному Яру, де було вбито всю її сім’ю. Ревека живою впала у розстрільний рів, а з настанням темряви вибралася назовні з-під мертвих тіл. Впродовж перших трьох днів вона переховувалася в будинку в однієї бабусі, а вже потім звернулася до своєї подруги Людмили Чехової. Бондаренки переховували Ревеку в своєму будинку. Згодом Іван-молодший дістав для неї документи на ім’я Раїси Дашкевич, з якими вона могла відносно безпечно пересуватися округою.
З Людмилою вони ходили по навколишніх селах і обмінювали одяг та інші речі на їжу. Сім’я Бондаренків укривала Ревеку протягом двох років, аж до звільнення цієї території від німецької окупації в листопаді 1943 року.
Своє нове ім’я — Раїса Дашкевич — Ревека зберегла на все подальше життя.
6 лютого 1992 року Яд Вашем удостоїв Івана і Марію Бондаренків, Івана Бондаренка, Анастасію Бондаренко, Людмилу Чехову, Наталію Чехову почесного звання «Праведник народів світу».
