“Є брехня, є нахабна брехня, а є статистика”
Не знаю, кому належить цей вислів*, але чувак явно знав, про що говорив. Статистика – це не брехня, статистика – це інструмент. Яким в умілих руках можна довести практично що завгодно
Ілюстрація: IsraGeo.com / Bing
Ліббі ІЯР
Я вчила статистику на базовому рівні – два курси на першому ступені, півтора (власне, статистика і статистика як частина методології медичних досліджень) на другому, і цього достатньо для розуміння того, що демонстрований публіці білий кролик явно не сидів у капелюсі.
Найпростіший приклад для тих, хто статистику не вчив зовсім, це середнє арифметичне. Якщо десять черниць – незаймані, а одинадцята в юності була дівчиною зі зниженою соціальною відповідальністю, то статистично правильна інформація про те, що в середньому в кожної черниці було по три чоловіки, не зовсім відображає справжній стан справ.
Ми не раз писали про те, як і звідки беруться несамовиті цифри щодо жертв серед цивільного населення Гази. Але мені важливо пояснити три речі:
- Я абсолютно свідомо пишу “цивільне”, а не “мирне” населення, тому що танці на вулицях і роздавання солодощів як реакція на вибух Веж-Блізнюків, Беслан, теракти в усьому світі та Чорну суботу в Ізраїлі, безумовно, не поєднуються в моїй голові з миром. Так, я знаю, що якщо їм до рук потрапить зброя, абсолютно ясно, що буде далі. Але за потенційні вбивства у нас поки що не судять, тож це населення ми будемо називати “цивільним”.
- Мене не тішать смерті цивільних Гази. Але і співчуття в собі після 7 жовтня я теж не можу відшукати. Відсутність радості – це мій моральний максимум на даний момент. Однак смерті цивільних Гази – погано для Ізраїлю, і це важливо розуміти.
- Смерті цивільних під час війни неминучі. Смерті від дружнього вогню (дуцим) під час війни неминучі. Те, як ми ставимося до цих фактів, абсолютно ніяк не впливає на їхню неминучість.
Отже, у світі заведено вважати, що в Газі загинуло від 25 до 35 тисяч цивільних, із них багато тисяч дітей. Борці за все хороше проти всього поганого до статистики ставляться приблизно так само, як до географії – до чого ці обтяжливі подробиці про устрій світу?
1) Кількість смертей цивільних газаватів на день зростає по рівненькій лінії. Підказка: якщо вам потрібно сфабрикувати приріст чого-небудь у своєму дослідженні, ніколи так не робіть.
2) Жодного зв’язку між кількістю смертей жінок і кількістю смертей дітей. У цій страшній статистиці в реальних умовах є прямий зв’язок, який, на жаль, без усяких університетських курсів знають українці – якщо цього дня влупили в житловий будинок, буде стрибок у кількості загиблих матерів і дітей. У статистиці з Гази немає нічого подібного (перекладаю: цифри намальовані від балди).
3) Смерті цивільних чоловіків – є дані по днях і є “всього”. “Усього” – це сума смертей за всі попередні дні. Хтось поводиться з цим “усього” так вільно, що тут і там періодично “воскресають” якісь цивільні чоловіки, чи то пак кількість убитих за днями зростає своїм шляхом, а “усього” – своїм.
4) Періодично трапляються дні, коли всі вбиті складаються з одних дітей і жінок (де в цей час перебувають усі чоловіки Гази – невідомо).
5) ХАМАС стверджує, що 70% цивільних загиблих становлять жінки і діти. При цьому на 15-те лютого той же ХАМАС визнає загибель 6000 своїх бійців, що становить 20% убитих. Тобто або всі загиблі чоловіки – бійці ХАМАСу, або якимось дивовижним чином армія Ізраїлю не вбиває цивільних чоловіків, а тільки бойовиків і жінок із дітьми. А чоловіків немає. (Або хтось звиздить, як дихає.)
6) До цієї статистики не входять загиблі цивільні Гази, вбиті дружнім вогнем (а так не буває, що їх немає), ракетами ХАМАСу, що не долетіли до Ізраїлю, і ті, що померли через природні причини (чи то армія Ізраїлю зупинила смерть, чи то дивись лапки вище).
У мене ще одне малеееееньке запитання: а як вони відрізняють терористів від цивільних, якщо хамасівці форму носять тільки на парадах?
* Вислів став відомий завдяки Марку Твену, який у публікації “Глави моєї біографії” в журналі “Північноамериканський огляд” 5 липня 1907 року приписав його прем’єр-міністрові Великої Британії Бенджаміну Дізраелі: “Цифри оманливі, особливо коли я сам ними займаюся; із цього приводу справедливим є висловлювання, яке приписують Дізраелі: “Існують три види брехні: брехня, нахабна брехня і статистика””.
