На чверть наш народ: єврейські онуки на п’єдесталах

| Номер: April 2023

 

Ігор ЛЕВЕНШТЕЙН, спортивний журналіст

10 березня 2023 року на етапі Кубка світу з гірськолижного спорту в Оре (Швеція) американська спортсменка Мікаела Шиффрін перемогла у двох дисциплінах – слалом та гігантський слалом. Вона довела кількість своїх перемог на етапах Кубка світу до 87-ми і побила рекорд легендарного шведа Інгемара Стенмарка (86), який тримався з 1989 року.

27-річну Мікаелу Поліну Шиффрін, дворазову олімпійську чемпіонку та семиразову чемпіонку світу, з усіма підставами вважають однією з найбільших гірськолижниць усіх часів. Сьогоднішні шанувальники гірськолижного спорту кажуть, що щасливі жити в “еру Мікаели Шиффрін”. Ще у 2012 році вона здобула свою першу перемогу на етапі Кубка світу, а всього цей цикл змагань та почесний трофей вона вигравала за підсумками п’яти сезонів. На Олімпійських іграх 2014 року в Сочі Мікаела у віці 18 років і 345 днів стала наймолодшою чемпіонкою в слаломі за всю історію Білих Олімпіад. Сам Інгемар Стенмарк сказав про неї так: «Не порівнюйте нас: Мікаела набагато краще за мене. Я ніколи не був такий гарний у всіх дисциплінах (гірськолижного спорту)».

Прізвище Шиффрін красномовно говорить про єврейське походження її володарки. Це матронім від жіночого імені Шифра, що означає красу, гармонію, милість. У Торі ім’я Шифра носить єгипетська повитуха, яка не послухалася наказу фараона вбивати єврейських немовлят.

У випадку Мікаели Шиффрін єврейське прізвище дісталося їй від діда по батькові, який таки да – був євреєм. Однак жодного значення ця обставина не набула ні для батька спортсменки, лікаря-анестезіолога Джеффа, ні для самої Мікаели. Жодного інтересу та ставлення до єврейської традиції, до Ізраїлю в біографії чемпіонки помічено не було.

Не всякий же Шиффрін подібний до знаменитого коміка Юхима (Нахіма Залмановича) Шифріна, у якого ідиш був рідною мовою. Або до Едуарда Шифріна, одного з трьох перших співголов Єврейської конфедерації України.

І вже точно наявність чверті єврейської крові в організмі Мікаели Шиффрін не зіграла жодної ролі у її видатних спортивних успіхах. Ми просто констатуємо факт і використовуємо його як привід для розмови про інші знамениті спортивні єврейські квартерони – з іншим ставленням до свого єврейства.

Поговоримо про це, допоки в Ізраїлі ще не переглянули Закон про репатріацію, за яким право на алію та громадянство мають онуки євреїв. Таким свого часу (1950) була відповідь на сумнозвісні Нюрнберзькі закони, де расово нечистими, з відповідними обмеженнями в правах, визнавали тих, у кого були єврейські дідусі або бабусі. Таких громадян рейху називали “мішлінги” (метиси) другого ступеня. Мішлінгами першого ступеня були ті, хто мав одного з батьків-євреїв.

Діти в змішаних сім’ях за визначенням мають вибір – у якій традиції рости і з ким себе ідентифікувати. А вже у онуків тим паче. І багатьом із нас доводилося зустрічати людей, які себе євреями зовсім не визнавали, але при цьому нерідко від них можна було почути: та в мене батько єврей (варіанти – мати, дідусь, бабуся). Ага: батько – єврей, а ти хто – китаєць? Але знову ж таки: це особиста справа та особистий вибір кожного. У радянські часи це було соціально зрозуміло, недарма був жарт: російський народний романс «Ах, тату, навіщо ти єврей?»

Однак трапляється, що саме єврейська чверть для людини стає важливою. Причому не лише для алії до Ізраїлю. Ми зараз говоримо про спорт.

Хто від дідуся не втік

Яскравим прикладом такої поведінки є Макс Бер, 14-й абсолютний чемпіон світу з професійного боксу. Син м’ясника з Небраски Якоба Бера та онук єврея з Ельзасу Ашиля Бера став найуспішнішим і найяскравішим у довгій когорті видатних єврейських боксерів.

У червні 1933 року Макс Бер у Нью-Йорку вийшов на бій проти екс-чемпіона світу німця Макса Шмелінга із Зіркою Давида на трусах – уперше у своїй кар’єрі. Це був знак його ставлення до суперника, який представляв гітлерівську Німеччину. Бій, який увійшов до історії боксу як «Війна двох Максів», завершився перемогою Макса Бера нокаутом у 10-му раунді. Примітно, що свої наступні бої Бер незмінно проводив із маґендавидом на трусах. Піонером цієї традиції був Беттлінг Левінскі (Барні Лебровіц), чемпіон світу у напівважкій вазі у 1916-20 роках.

Свій чемпіонський титул Макс Бер здобув у червні 1934 року, перемігши італійського гіганта Прімо Карнеру: рефері зупинив бій в 11-му раунді після того, як Карнера побував у нокдауні в 11-й раз(!).

До речі, довкола єврейства Макса Бера довгий час ходили різні версії. Його чомусь дуже довго не вводили до Міжнародної Зали слави єврейського спорту в Інституті Вінгейта (Натанія, Ізраїль). За одними версіями – через недоведене єврейське коріння, за іншими – через те, що на ньому лежить гріх вбивства: у 1930 році після нокауту в бою з Бером помер його опонент Френкі Кемпбелл (це була трагічна випадковість, і слідство виправдало Макса, а він потім матеріально підтримував сім’ю Кемпбелла, з яким у житті був дружний). Коли я писав для журналу «Лехаїм» статтю про євреїв у боксі «Від кіпи до капи» (2003), Макс ще не був членом Зали слави і, згідно з джерелами, вважався єврейським квартероном.

Так чи інакше, у 2010 році Макса Бера ввели до Зали слави. А останніми роками стали акцентувати увагу на тому, що його бабуся по батькові звалася Фанні Фішель і була з Богемії. Так що дуже можливо, що Макс взагалі був мішлінгом першого ступеня. А фільм 1933 «Боксер і леді», де він зіграв головну роль, був заборонений до прокату в Німеччині розпорядженням доктора Геббельса: і в помсту за поразку Макса Шмелінга, і через єврейство Макса Бера.

А ось ще один показовий приклад. Зірка світового футболу Девід Бекхем дуже любив свого діда з материнського боку – єврея Джозефа Веста, який був частим гостем у будинку майбутнього гравця і дуже вплинув на нього. Саме діда Джо сам Бекхем називав головним натхненником своєї футбольної кар’єри. І не тільки. Відомо, що Девід ходив до школи у кипі; він сам вважає себе євреєм, стверджуючи: «Я маю відношення до юдаїзму більше, ніж до будь-якої іншої релігії».

2003 року Бекхем запросив діда Джозефа, ветерана Другої світової війни, до королівського палацу на церемонію свого нагородження Орденом британської імперії.

У квітні 2022 року Девід Бекхем провів весілля свого старшого сина Брукліна з актрисою Ніколою Пельц за єврейським обрядом – під хупою. І прочитав молодим благословення на івриті. Втім, дивуватися тут не варто: батько нареченої мільярдер Нельсон Пельц – чистокровний єврей із нью-йоркського Брукліна. До речі, повне ім’я нареченого – Бруклін Джозеф, неважко здогадатися, на чию честь Девід Бекхем назвав свого первістка.

Є у нас і більш географічно близькі знамениті мішлінги другого ступеня – наші дорогі брати Клички. Про те, що їхня бабуся з боку батька звалася Тамара Етінзон, свого часу писали чимало, включаючи історію її порятунку під час Голокосту у селі на Черкащині. Але брати росли за радянських часів, коли єврейське походження не сприяло підйому на соціальному ліфті. І жодних синагог, єврейських шкіл та програм, за якими можна було б безкоштовно відвідати Ізраїль, не було близько. Брати Кличка ні в чому єврейському не були помічені і, звичайно, не боксували з маґендавидом на трусах. Але останніми роками Віталія можна було регулярно побачити на заходах до Хануки, які організовував у Києві рабин Рафаель Рутман, а також – на прийомах для Праведників світу, Праведників України та Праведників Бабиного Яру у київській мерії. Володимир Кличко увійшов до складу Правління Меморіального центру Бабин Яр. Цього року Віталій та Володимир Клички святкували Пурим у громаді рава Рутмана.

Додам, що всі троє українських каратистів, яких я, прес-аташе Української федерації карате, у 2017 році привіз до Ізраїлю на 20-ту Всесвітню Маккабіаду – Олександр Розенберг, Ілля Коваль та Олександр Кічерман – були євреями по дідусях. І усі виграли золото. Гідні спадкоємці традицій Макса Бера.

Ну, а ставлення єврейських квартеронів і метисів (залишимо термін «мішлінг» Ейхману) до свого походження завжди буде індивідуальним, залишаючи нам право на емоцію: чи то досить посміхнутися, чи знизати плечима. А Мікаелі Шиффрін, якщо вона раптом захоче отримати ізраїльське громадянство (має право), варто поквапитися – поки що Закон про повернення не підкоригували. Втім, їй і у рідному Колорадо добре.