Брехня, що випереджає правду
Ілюстрація: jew-observer.com / AI
Михайло ФРЕНКЕЛЬ
„Брехня встигає оббігти півсвіту, поки правда одягає штани“.
Так, серу Вінстону Черчиллі в дотепності не відмовиш. І в точності думки теж.
Всі ми вже звикли до терміна «гібридна війна». Він з’явився відносно недавно, але самі гібридні війни вирують давно. А щодо близькосхідного конфлікту – там гібридна війна ведеться практично з самого початку. І потрібно визнати, що Ізраїль, здобувши перемогу в усіх військових боях, пропагандистські баталії швидше програвав. Причина була не тільки в тому, що арабські нафтові шейхи завжди вкладали в антиізраїльську пропаганду величезні кошти. Справа була ще й у тому, що самі ізраїльтяни серйозного опору на цьому фронті ворогу не чинили.
У 1993 році в незалежну Україну прибув перший високопоставлений ізраїльський гість, міністр закордонних справ Шимон Перес. Я брав у нього інтерв’ю для телепрограми «Яхад» – спочатку в аеропорту «Бориспіль» прямо біля краю злітної смуги, а потім у затишному будиночку для прийому високих гостей, розташованому біля будівлі адміністрації президента України. Під час бесіди Перес поскаржився на те, що антиізраїльська наклепницька кампанія широким потоком ллється по всьому світу і тим самим створює негативний імідж Ізраїлю в багатьох країнах і, наскільки йому відомо, в Україні теж. Я відверто відповів, що така тенденція дійсно є, але тут же запитав – чому Ізраїль вкрай мляво реагує на такий стан речей? Перес відповів мені, що Ізраїль не має на контрпропаганду таких грошей, як араби, але головне навіть не в цьому, а в тому, що ізраїльтяни вважають нижче своєї гідності вплутуватися в брудну суперечку зі своїми хулителями. Така позиція, зізнатися, мене здивувала, і я заперечив співрозмовнику. Але міністр Перес вважав за краще перейти до іншої теми, розповів, як сильно йому сподобався Київ і особливо Дніпро, в якому води набагато більше, ніж в Йордані. Ось такий відбувся діалог.
І поки ізраїльтяни залишалися на своїй позиції, потік наклепів на Ізраїль, та й взагалі на євреїв, перетворився вже на цунамі.
Пам’ятаю, як весь світ облетіли телекадри, на яких видно палестинця, що біжить з убитим сином на руках. У його очах біль і жах. Закадровий голос при цьому повідомляє, що дитину вбили ізраїльські солдати – самі розумієте, яку реакцію викликали ці кадри по всьому світу. Через деякий час спеціально створена комісія визначила, що насправді хлопчика вбив палестинський бойовик, який цілився в бійця ЦАХАЛу, що стояв неподалік, але промахнувся. Однак висновки комісії, з уже зрозумілих вам причин, не знайшли широкого висвітлення в світових ЗМІ.
Минули роки. Сьогодні інформаційна війна посилилася в багато разів. Брехня, образно кажучи, взулася в чоботи-скороходи і, поки правда прокидається і протирає очі, встигає оббігти всю планету. Цьому багато в чому сприяє винахід диво-техніки – інтернету.
Днями, подорожуючи по ютубу, натрапив на фотоповідомлення про те, що ракета хуситів зруйнувала будівлю Міністерства оборони Ізраїлю, при цьому був убитий і сам міністр Ісраель Кац. Я хлопець досвідчений, недовірливий до сенсаційної інформації. Однак нині багато чого трапляється. Втім, на кольоровому фото до тексту чомусь не міністр оборони, а прем’єр Нетаніягу і якісь пожежі.
Про всяк випадок дзвоню своєму давньому приятелю, відомому ізраїльському журналісту.
-Так-так, – відповідає він мені, – сидимо в укритті, а над нами літають ракети. На них верхи сидять хусити і ганяють їх палицями, як верблюдів.
Сміємося разом…
Втім, відклавши мобільний, подумки розмірковую про те, що сміх це сміх, але вже дуже знахабніли різного роду брехуни. І рухає ними не почуття гумору, а злість і ненависть. Однак насправді нахабна брехня в світовому інформаційному просторі дуже небезпечна. Чим вона жахливіша, як казав один пропагандист, тим швидше в неї повірять.
Пригадується анекдот ще радянських часів. Олександр Македонський і Наполеон стоять на трибуні військового параду на Красній площі. Грек уважно стежить за ходом параду, а француз спокійно читає газету «Правда». Нарешті Олександр каже: «Якби у мене було таке озброєння, я б все-таки завоював весь світ». – «Та годі! Все це нісенітниця, – меланхолійно промовляє Бонапарт. – От якби у мене були такі газети, світ ніколи не дізнався б про Ватерлоо».
Кумедний анекдот, ми над ним завжди від душі сміялися. Однак як так вийшло, що ті, – а їх, на жаль, безліч, – хто протестує проти «ізраїльської агресії в Газі», абсолютно не знають про те, що причиною нищівної атаки Ізраїлю на Хамас стали жахливі злочини терористів 7 жовтня 2023 року. А все просто! Євреї знову вщент програють інформаційну війну.
Отже, проблема інформаційного протистояння ворогам Ізраїлю залишилася. У наступні роки після бесіди з Пересом на це моє запитання високі представники Ізраїлю – міністри, посли, депутати Кнесету і навіть два ізраїльських президенти – відповідали так само. Згодом до цієї відповіді додалася сентенція: «У нас немає таких грошей на пропаганду, як у нафтових шейхів». Ну так, на контрпропаганду у єврейських мультимільйонерів і мільярдерів коштів не було, а на спонсорування Гарвардського, Колумбійського та інших університетів, де роками сіялася ненависть до Ізраїлю і євреїв, гроші знаходилися. До чого це призвело – ми на власні очі бачимо після 7 жовтня. Як виявилося, єврейські товстосуми весь цей час фактично фінансували мерзенну брудну інформаційну війну проти власного народу.
Тепер вони журяться. Але поки що не більше того. Серйозного з їхнього боку протистояння антисемітському наклепу, що ховається під вивіскою «антисіонізм», як і раніше, не спостерігається. Більш того, на деяких телеканалах і сайтах, що належать «єврейським» олігархам, ви не так вже й рідко можете виявити замасковані під «об’єктивність» сюжети і матеріали з антиєврейським присмаком.
І зростає число тих, хто твердо знає, чому в Газі немає води (хоча насправді вона там є). А ізраїльтян, як і раніше, звинувачують у нападі на маленького палестинського хлопчика. Чи не того самого, який, отримавши від хамасівців солодку цукерку, радісно улюлюкав, коли вулицею на дахах авто везли закривавлені тіла закатованих терористами єврейських дівчат?
Ні, що не кажи, а брехня обганяє правду не сама по собі. А тому, що ті, хто мав би допомогти правді випередити брехню, не поспішають це робити…
