Собака-обіймака

| Номер: February 2023

Велика сила обіймів: як ізраїльський пес рятує українських дітей

Стоп-кадр відеоролика Youtube — 11 канал

Петро ЛЮКИМСОН

Віднедавнв сотням тисяч людей з України стало добре знайомим івритське слово “хібукі”, яке в соціальних мережах зазвичай перекладають як “обіймашки” – від слова “хібук”, “обійми”. Але Хібукі – це не заклик до дії чи прояву емоцій. Так називається чарівний плюшевий пес із довгими лапами та великими сумними очима, якого все частіше можна побачити в руках дітей, найчастіше в Україні — і не лише.

Творець Хібукі — Шая Хен-Галь, головний психіатр ізраїльського центру “Амаль у ме-евер”, який спеціалізується в основному на допомозі літнім людям. Серед іншого центр надає допомогу дітям і підліткам, у тому числі тим, хто страждає від посттравматичного синдрому.

Ідея створення Хібукі народилася у д-ра Хен-Галя 2006 року, під час Ліванської війни, коли він дні і ночі проводив у бомбосховищах на півночі країни, допомагаючи маленьким пацієнтам вийти зі стану психологічного шоку. Поступово він зрозумів, як має виглядати лялька для автопсихотерапії, і створив Хібукі. В цій ляльці немає нічого випадкового: за своїми розмірами вона нагадує новонароджену дитину, яку так і хочеться притиснути до себе.

Великі лапи Хібукі призначені саме для обіймання господаря, він дуже м’який і теплий, так що з перших хвилин у тих, хто бере його в руки, створює відчуття тепла, комфорту, близькості. Його сумні очі такі великі для того, щоб дитина, зазирнувши в них, побачила своє відображення, – і цей момент теж дуже важливий. Доктор Хен-Галь також розробив методику застосування Хібукі, яка захищена авторським правом і не підлягає оприлюдненню, хоча про деякі її деталі можна розповісти.

Суть психотерапії з Хібукі полягає не тільки в ідеї, що коли ми когось обіймаємо або хтось обіймає нас, у нас мимоволі стає тепліше на душі і виникають позитивні емоції, так необхідні людям, які пережили важку стресову ситуацію. У цьому немає нічого нового: не випадково на всіх групових сеансах психотерапії учасників нерідко спонукають обіймати один одного. Але принцип “ефекту Хібукі” полягає, перш за все, в добре знайомому психологам явищі перенесення: дитину підштовхують до того, щоб вона перенесла на плюшевого пса власні страхи і допомогла йому, а значить, і собі їх позбутися. Наприклад, якщо після пережитого дитина боїться виходити на вулицю, їй кажуть: “Хібукі теж боїться виходити на вулицю. Давай, ти візьмеш його на прогулянку”. Таких прикладів, як і ситуацій, безліч.

Розроблена ізраїльським психологом і психіатром методика допомогла впоратися з шоковим станом та посттравматичним синдромом дітям північних районів Ізраїлю, потім – Сдерота та інших населених пунктів, що опинилися в зоні постійних обстрілів із сектору Гази, а пізніше повністю виправдала себе у психотерапевтичних центрах і клініках США та інших країн.

В ході війни в Україні сотні дітей було вбито і десятки тисяч разом із батьками втратили свій будинок, змушені були залишити рідне місто та стати біженцями. За даними ЮНІСЕФ, з початку вторгнення до кінця 2022 року 3 млн. дітей постраждали на українській території і понад 2,2 млн. дітей — у країнах, які приймають біженців. Чи варто дивуватися, що значна частина з них переживають посттравматичний шок, страждають на різні фобії і нерідко замикаються в собі, геть-чисто відмовляючись контактувати з навколишнім світом? Сотні таких дітей опинилися останніх місяців в Ізраїлі і ними зайнялися дитячі психологи. Але коли став більш-менш зрозумілим масштаб лиха в Україні, ізраїльські психологи та психотерапевти добровольцями вирушили на допомогу українцям, а заразом організували в Ізраїлі кілька курсів для своїх колег, які не мали необхідного досвіду для роботи з такими пацієнтами. Серед іншого дитячий психолог Дафна Максимова-Шарон згадала про Хібукі та вирішила випробувати цей метод в Україні.

— Я одразу зрозуміла, що існують культурні відмінності і що йдеться про іншу війну, тож проект Хібукі вимагав значних доопрацювань. Ми вносили до нього різні зміни. Початкова ізраїльська програма була призначена для лікування дітей віком від 4 до 8 років, але ми збільшили обсяг терапії, поширивши його на підлітків. Цікаво, що першому українському пацієнтові було 15 років, це довело нам, наскільки ефективним може бути Хібукі і для його однолітків, — розповіла журналістам Дафна Максимова-Шарон.

Успіх Хібукі в Україні перевершив усі очікування, і незабаром стало ясно, що населенню, яке страждає від війни, потрібні не десятки, не сотні, а тисячі плюшевих собак. Пожертви на їх виготовлення були зібрані в Ізраїлі, а виготовляти їх вирішили в Україні. На сьогоднішній день вже вироблено понад 100.000 ляльок Хібукі, і, як уже було сказано, сьогодні вони надзвичайно популярні у країні, що воює.

Одним із самих сенсаційних поворотів у методиці застосування Хібукі стало, як вірно зазначила Дафна Шарон-Максимова, ефективність його застосування до дітей та підлітків 12-15 років, а також до цілком дорослих людей. Насамперед, зрозуміло, до тих, хто постраждав від обстрілів та бомбардувань, став свідком загибелі близьких та інших жахів війни. Більше того, солдати ЗСУ, яким було доручено роздавати Хібукі дітям, зізнавалися, що дуже скоро починали відчувати прихильність до цієї м’якої іграшки, і їм часом було нелегко з нею розлучатися. Втім, і це психологічно цілком зрозуміло: згадаємо, як герой знаменитого фільму “Вигнанець”, роль якого виконує Том Хенкс, прив’язується до зробленої ним ляльки і як трагічно сприймає її втрату.

Залишається тільки сподіватися, що настане час, коли Хібукі в Україні сприйматиметься як звичайна симпатична, хай і трохи сумна м’яка іграшка.