ЩО МЕНІ СКАЗАВ ЛЕВІТАН
Михайло Френкель
Великий російський художник Ісаак Левітан народився в бідній єврейській сім’ї, — говорив рядок в енциклопедії. З ним мені, звісно, поговорити не вдалось. А ось з іншим знаменитим Левітаном довелося поспілкуватись…
Агресивна московська пропагандистка Маргарита Симоньян заявила, що на неї нібито готувався замах за наказом українських «нацистів». І при цьому, злегка знахабнівши, порівняла себе з легендарним диктором Юрієм Левітаном, якого в роки Другої світової війни Гітлер одного разу зі злості назвав своїм ворогом номер один.
Авжеж, подумав, від скромності Симоньянточно не помре. І згадав…
Березень 1976 року. Коридорами знаменитого медійного комплексу я йду у супроводі Наталії Матвіївни Залки. На прохання її друзів, моїх родичів вона погодилась організувати зустріч молодого журналіста зі знаменитою на весь Союз особою.
Люди, що йшли назустріч, чемно віталися. Це й не дивно: Наталія Матвіївна – дочка відомого угорського революціонера Мате Залки, який загинув, борючись на боці республіканців під час громадянської війни в Іспанії. І вона – заступник головного режисера іномовлення СРСР. Один за одним ми пройшли три міліційних пости й нарешті зупинились біля дверей студії прямого ефіру.
Несподівано Наталія Матвіївна нахилилась до мене і тихо сказала:
– Михайле, тільки не ставте Юрію Борисовичу довгих хитромудрих питань. Він любить чіткість та прямоту.
З цим напуттям я делікатно постукав у двері й увійшов. Назустріч мені піднявся з крісла сам легендарний Левітан. Боязкості я не відчував. Але зовнішність культової, як би зараз сказали, особи мене здивувала. Я звик, що володарі могутнього баса — як правило, високі чоловіки великої статури, такі, як оперні співаки Шаляпін або Штоколов. А Левітан – невисокий товстун з окулярами на круглому обличчі. Звідки ж у нього такий сильний неповторний голос?
– Мабуть, гра природи, — відповів на моє наївне питання Юрій Борисович, — у батьків були звичайні голоси.
Юрій Борисович мав час між ефірами, тому розмовляли ми досить довго. Поставив я й питання про “ворога Гітлера номер один”.
– Особисто мені Гітлер це не казав, — пожартував Левітан. – Але дуже серйозні люди повідомили, що мій голос справді доводив цього мерзотника до сказу.
Сьогодні, через багато років, я думаю, Левітану напевно не сподобалося б, що Симоньянпорівнює його з собою і собі подібними. Адже голос Левітана гримів в ефірі проти справжніх нацистів. А Симоньяннацьковує російську чернь проти вигаданих, висмоктаних нею з чогось там „нацистів“.
Так, це точно не припало б Левітану до душі.