Роман «Бабин Яр», перекладений українською у видавництві «Фронезис», презентували до 85-х роковин трагедії, – Ложкін

У київській книгарні Readeat відбулася презентація нового перевидання українською мовою світового бестселера киянина Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр». Ця книжка стала вже десятою у популярній серії «Єврейська бібліотека», започаткованій Єврейською конфедерацією України, повідомив президент ЄКУ Борис Ложкін.
«Бабин Яр» — це книга про пам’ять. Бо забути — означає залишити шанс для повторення. А пам’ятаючи і нагадуючи, ми це унеможливлюємо», – зазначив він.
У театрі Франка за підтримки ЄКУ відбувся Меморіальний перформанс до 85-х роковин трагедії Бабиного Яру

«Ви гадаєте, щось змінилося? Тільки в гірший бік. Попереду вимальовуються такі Бабині Яри, Освенціми та загальні Хіросіми, які нам ще й не снилися. Хочу, щоб я помилявся. Молюся», – Анатолій Кузнєцов, пишучи ці рядки у 1970, на жаль, не помилився, написав у Facebook президент Єврейської конфедерації України Борис Ложкін.
«СВІДОК ВІЧНОСТІ»: ЧЕРЕЗ 35 РОКІВ У КИЄВІ ЗНОВУ ВІДКРИЛАСЯ МИСТЕЦЬКА ВИСТАВКА, ПРИСВЯЧЕНА БАБИНОМУ ЯРУ

25 вересня 2026 року о 15:00 у Центральному будинку художника в Києві відкрився Всеукраїнський мистецький проєкт-артнавігатор «Свідок вічності», присвячений 85-м роковинам трагедії Бабиного Яру. 60 художників із різних регіонів України, близько 80 творів та масштабні полотна, створені спеціально для проєкту.
До 85-роковин трагедії Бабиного Яру у Києві презентують десяту книгу серії «Єврейська бібліотека», – Борис Ложкін

У Києві презентують роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» про події 29 вересня 1941, два роки нацистської окупації Києва і про те, як памʼять про злочини у Бабиному Яру спочатку намагалися стерти самі виконавці, а потім радянська влада.
Про це повідомив президент Єврейської конфедерації України Борис Ложкін.
«Все в цій книзі — правда», – Роза Тапанова про роман Анатолія Кузнєцова “Бабин Яр”, що вийшов українською

Роза ТАПАНОВА
директорка Національного
історико-меморіального заповідника
«Бабин Яр»
«Все в цій книзі — правда». З цієї фрази почав писати свій роман Анатолій Кузнєцов, будучи хлопчиком чотирнадцяти років. У Києві. В окупації. У товстому зошиті. І саме ця книга стала одним із найточніших свідчень про те, що тут відбулося.
«Бабин Яр» вплинув на моє життя», – Матвій Вайсберг, ілюстратор українського видання роману Анатолія Кузнєцова

Є книги, які вплинули на моє життя. Одна з них — «Бабин Яр».
Мені було років десять, коли я прочитав у журналі «Юність» роман Анатолія Кузнєцова. Навіть порізаний цензурою варіант (про що ми тоді не знали), справив на мене, хлопчика, неабияке враження. Правда про Бабин Яр, яку приховували, як кров з ран крізь тканину слів, проступала червоними плямами назовні.
Голос із яру, який не має стихнути

Борис Ложкін
Президент Єврейської конфедерації України
85 років тому київський яр став горнилом пекла. Але ми досі не знаємо, що було страшнішим — перший залп у натовп чи тривала тиша, якою людство відповіло на цей злочин.
Натан Щаранський: «Бабин Яр допомагає зрозуміти та усвідомити не лише трагедію, а й силу єврейського народу»

Натан у Бабиному Яру під час останнього візиту до України
Натан Щаранський, дисидент і відомий політичний лідер, сьогодні чимало часу та сил присвячує роботі у Києві. Навіть під час війни він приїжджає до столиці України. Тому знайомі, друзі, а іноді й просто випадкові люди часто питають його: навіщо йому, єврею, це потрібне?
Натан має свою відповідь.
Ліна Костенко Давидові псалми

Псалом 1
Блажен той муж, воістину блажен,
котрий не був ні блазнем, ні вужем.
Котрий вовік ні в празники, ні в будні
не піде на збіговиська облудні.
Бабин Яр. Циклічність зла

Йонатан Бен Дор
Голова-засновник Єврейського Національного Фонду в Україні
Як швидко плине час… Минуло 85 років від тих страшних днів кінця вересня 1941 року, а в Бабиному Яру замість пострілів лунають вибухи — і люди досі гинуть. Зло є циклічним: воно лише змінює маски. Від Голокосту, здійсненого кулями часів Другої світової війни, — до державного терору російської агресії в Україні, перетинаючись із трагедією 7 жовтня в Ізраїлі. Незмінною залишається пам’ять. Саме на ній ми маємо будувати все, щоб подібне ніколи не повторилося.


