Чому в СРСР третій поверх у будинках називали “єврейським”
У некомфортних радянських багатоповерхівках третій поверх вважався чи не найзручнішим. Джерело: створено за допомогою ШІ
Незаперечним фактом залишається те, що в СРСР процвітав антисемітизм. Євреїв обмежували в правах, а над представниками цього народу насміхалися, часом намагаючись видати глузування за позитивне ставлення і схвалення.
Саме таким чином виник термін “єврейський поверх”. Так у Радянському Союзі називали третій поверх багатоповерхівок. Існував міф, що тут любили селитися євреї. Нібито, таке розташування житла приваблювало їх із практичного погляду, тому вони поспішали закріпити за собою квартири на третьому поверсі. OBOZ.UA розбирався, чи справді третій поверх дає такі великі переваги і чи справді його так часто обирали євреї Союзу.
Практичний вибір
Третій поверх – це вже не та частина будинку, що прилягає безпосередньо до галасливої вулиці, як перший чи другий, але ще й не високі поверхи, куди важко дістатися без ліфта. Отже, це справді практичний вибір. Оскільки стереотипи приписують євреям неабияку практичність, то в народі вважали, що вони намагалися за будь-яку ціну дбати про власний комфорт і часто обирали саме третій поверх, щоб оселитися там.
Захист від крадіжок
Квартирні крадіжки були не такою рідкістю в СРСР, як намагаються переконати любителі всього радянського. Особливо діставалося мешканцям нижніх поверхів. Однак, починаючи з третього поверху, ризик бути пограбованим вдома знижувався. Оскільки євреям приписували особливе занепокоєння матеріальним, їхня народна свідомість “селила” на третіх поверхах саме через бажання зберегти нажите.
Чисте повітря
Існує думка, що вуличний пил і вихлопні гази машин рідко піднімаються вище другого поверху. Саме тому на третьому і вище повітря за вікном нібито чистіше. І це теж вважалося причиною, чому євреї в СРСР віддавали перевагу саме третьому поверху. Підніматися сюди сходами було простіше і при цьому мешканці отримували кращу екологічну ситуацію. Насправді, щоб отримати відчутно чистіше повітря в місті, потрібно оселятися набагато вище.
Чи справді існував “єврейський поверх” у радянських будинках
Якщо ви застали часи СРСР і виросли в багатоповерхівці, спробуйте згадати своїх сусідів саме з третього поверху. Насправді там могли селитися абсолютно різні люди. Ба більше, можливості самому обрати собі житло в Союзі були дуже обмежені. Квартири не були приватною власністю, а належали державі й розподілялися рішенням чиновників, які могли керуватися абсолютно різними мотивами. Хтось справді шкодував пенсіонерів і давав їм житло в будинку без ліфта десь нижче, а хтось найкращі квартири виділяв виключно за хабар. Тому міф про “єврейський поверх” був справді проявом радянського антисемітизму, а не справжнім явищем.
