Останній аргумент гівнюків

| Номер: July 2024

Фото: instagram/lukoshenko_aleksandr

Михайло ФРЕНКЕЛЬ

Історія часом дарує нам несподівані відкриття. Ось, наприклад, усі, хто читав знаменитий роман Олександра Дюма про мушкетерів, знає, що кардинал Рішельє був неприємним дідуганом, головною життєвою метою якого було вкласти у своє ліжко королеву Анну. І раптом з’ясовується, що насправді Рішельє був великим державним діячем і Франція йому багато чим зобов’язана.

У кардинала було чимало оригінальних рішень. І якось у роки Тридцятилітньої війни він наказав відливати на гарматах латинський вислів “Vitima ratio regum” – “Останній аргумент королів”. Розповідають, що солдатів напис бадьорив.

А через роки цю ж фразу наказав вибивати на гарматах войовничий прусський король Фрідріх. Відтоді і з’явився гарний історичний вислів “Гармати – останній аргумент королів”.

Втім, усі ці цікаві історичні колізії мають до наших нинішніх нотаток доволі опосередкований стосунок, оскільки в них йтиметься про суб’єкта, якого Рішельє або Фрідріх у кращому разі взяли б лише в молодші пастухи. Що й казати, білоруський самопризначений президент Олександр Лукашенко – особистість вкрай дрібнотравчаста, але вельми амбітна. А тому хоч він, на відміну від товариша Сталіна, на якого схожий тільки вусами, нічого не розуміє в мовознавстві, зате добре знається на нацпитаннях. Цілком можливо, пізнання в такій тонкій сфері він здобув, ще перебуваючи на посаді директора радгоспу. Та й не дивно. Адже ніщо так не допомагає в пізнанні хитросплетінь взаємин різних народів, як спостереження за завезенням добрив на поля і своєчасним очищенням свинарників від запашних екскрементів їхніх мешканців.

Все це допомогло Олесандру Григоричу на його нинішній посаді швидко з’ясувати, хто винен не тільки в тому, що в крані немає води, а й у багатьох інших бідах країни. Лука цього ворожину вже визначив.

Нещодавно на одній нараді він заявив, що євреї схильні до “заняття корупцією і зловживання службовим становищем в особистих цілях”. Обговорюючи якусь корупційну справу, він заявив: “Ось три десятки осіб перераховано. Ви мене вибачте, я не антисеміт, але тут більше половини – євреї. Це що, вони у нас особливе привілейоване становище займають, що вони крадуть і не думають про своє майбутнє? – гнівно додав він. – Усі однакові перед законом – і євреї, і білоруси, і українці, і росіяни, і поляки. Винен – будеш сидіти”.

Ох, вже цей сакраментальний натяк: “Я, звичайно, не антисеміт”. Насправді ж це улюблена фраза юдофобів. Але Олександру Григоровичу ми ж повіримо!

Це далеко не перший антисемітський випад Лукашенка. Наприклад, у 2007-му році в розмові з журналістами він згадав про свій візит до Бобруйська і заявив, що “це єврейське місто, яке вони перетворили на свинарник”. Лукашенко додав, що “євреї не вміють дбати про місце, у якому живуть”. За словами Луки, це його вразило під час візиту до Ізраїлю. Ізраїльтяни тоді зробили кілька різких дипломатичних дій: білоруського посла викликали в ізраїльське МЗС для пояснень. Але що він, бідолаха, міг їм там пояснити? Те, що його президент – ідіот?

На рахунку Лукашенка ще чимало мудрувань на єврейську тему. Наприклад, про те, що через Голокост “весь світ схиляється перед євреями”. А минулого року, обговорюючи ситуацію у Вірменії, він видав просто “пердл”: “Вірмени – розумні. Там немає євреїв”. Тоді він теж підкреслив, що він не антисеміт, не помітивши при цьому, що мимохідь образив білорусів, серед яких євреї живуть уже багато століть. Вони-то, виходить, дурні? Ну і, природно, найдурніший народ – американці, оскільки серед них мешкає найбільша кількість євреїв діаспори. Одна біда: дуже багато хто, на відміну від Луки, так не вважає.

Ну, і як вишенька на торті, – у своїх навколоєврейських “размышляйцах” Лукашенко похвалив Гітлера. Зробив він це в бесіді з німецьким журналістом. Мабуть, Лука вважає, що вулицями Мюнхена і Берліна досі марширують нацистські штурмовики, тому вирішив зробити такий розкішний “компліман” представнику найзаможнішої країни Європи.

Тут виникає запитання: а де ж лідери єврейських організацій Білорусі? Вони-то що? Пам’ятається, навіть у Расеюшці, коли Лавров заявив про те, що в Гітлера в роду була єврейська кров, то Берл Лазар навіть щось тихесенько пробурмотів. Щоправда, вельми невиразно… Але все ж таки білоруські євреї-то що? Утім, справа зрозуміла.

Пригадую трагікомічну сценку на великому міжнародному єврейському конгресі у Вашингтоні.

З волі організаторів заключного прийому я сидів за одним столом із делегацією Білорусі та редактором петербурзької газети “Амі” Яковом Цукерманом. Чому Яша опинився за цим столом, можна ще було зрозуміти: він народився в Гомелі. А ось я в цю компанію потрапив якось випадково. Але не пошкодував, оскільки весь вечір відбувалося фарсове дійство під назвою “як у нас у Білорусі чудово живеться”. Річ у тім що, крім єврейської делегації, тут перебував заступник посла Білорусі в США з дружиною. Обидва моложаві, випещені, зарозумілі. За звичками не сумніваюся, що з “контори”. Напевно, він був уже полковник, ну, а вона, отже, – підполковник. Зважаючи на їхню присутність, білоруські хаверим весь час розповідали, як їм чудово живеться і яка прекрасна людина Олександр Григорович Лукашенко. Подружжя слухало їх зі схвальними посмішками, милостиво даючи зрозуміти, що вірить у щирість тих, хто говорив.

Але ось оголосили невелику перерву у виступах, і парочка дипломатів вирушила спілкуватися з колегами з інших країн. І тут фонтан прорвало!

“Цей вусатий колгоспник зовсім угробив країну”, – заявив один із моїх сусідів. “Він же повний ідіот”, – ще різкіше висловився інший. І всі члени делегації навперебій почали на чому світ стоїть лаяти білоруську владу. Яша буквально котився зі сміху.

Як різко почалися ці фрондерські висловлювання, так само швидко і закінчилися, щойно дипломати повернулися до столу. Присутні тут же по-швидкому повернулися до дифірамбів на адресу Лукашенка. Так, принциповість єврейських активістів Білорусі просто зашкалювала…

На жаль, судячи з усього, вона зашкалює і досі.

Ну, а що Лукашенко? Він усе той самий директор радгоспу, що й був. Хамить людям і плазує перед товаришем із московського райкому партії.

Можливо, гармати дійсно останній аргумент королів. Але ось антисемітизм точно останній аргумент гівнюків.