Облом для старого Берні
Після терактів ХАМАСу: як Берні Сандерс ставиться до ізраїльсько-палестинського конфлікту. Фото: FAZ
Михайло ФРЕНКЕЛЬ
“Нетаніягу, Галлант, Дейф вчинили невибіркові напади на цивільне населення і заподіяли неймовірні людські страждання”.
“Ми повинні рухатися вперед, щоб притягнути Нетаніягу до відповідальності за його військові злочини”.
Обидві ці цитати взяті з декларації громадської організації “Євреї за новий Голокост”.
Що? Ви не знаєте такої організації? Ну, можливо, вона називається трохи інакше. Скажімо, “Об’єднання за мир для народів” або щось у цьому роді. Однак хоч би як називалися “прогресистські” компашки, що виросли останніми десятиліттями, як гриби після дощу, вся їхня “миролюбність” спрямована зовсім в інший бік від розуміння суті реального стану справ на планеті. А для того, щоб настав такий бажаний їм “мир”, необхідно, щоб Україна відмовилася заради нього від частини своєї території, а маленький Тайвань покірно віддався великому Китаю. Ну і, звичайно, Ізраїль (як же без нього!) має пробачити “борцям за свободу” з ХАМАСу жахи 7-го жовтня і, як і раніше, щедро постачати в Газу електрику, воду і всіляку гуманітарку. І, звичайно ж, обов’язково постачати якісні будматеріали для відновлення тунелів, “варварськи” зруйнованих ЦАХАЛом.
Ви скажете: та знаємо ми ці старі пісні антисемітів!
Що-що? Дозвольте! Яких таких антисемітів?! Обидві цитати на початку цих заміток належать Берні Сандерсу, сенатору США від штату Вермонт. Старина Берні ось уже 17 років більше за всіх інших мешканців Конгресу активно працює в Капітолії. Ба більше: він двічі, у 2016-му і 2020-му роках, рвався в президенти США і домагався деяких успіхів завдяки тому, що захоплював електорат, особливо молодь, своїми дуже-дуже лівими ідеями. Соціалізм − адже він дуже привабливий. Особливо там, де його раніше не намагалися будувати, а тому не знають, яким жахом це будівництво закінчується.
У президенти Сандерсу пробитися так і не вдалося, але всій Америці він добре знайомий. І звісно ж, Берні ніякий не юдофоб. Він так про себе не думає. Він же чистокровний єврей! Ба більше: в молоді роки він разом із братом Ларрі деякий час жив на Землі Обітованій у кібуці Шаар ха-Амакім. І як Ларрі згодом згадував, Берні вельми подобалася комуністична ідея, що панувала в кібуці.
І роки потому Сандерсу все ще подобається соціалізм. А ось Ізраїль, на жаль, сильно перестав подобатися. Та втім, і від Америки він не в захваті. Надто вже багато в ній багатіїв. А ось простий народ живе не дуже. Ось за нього Берні готовий віддати… А в принципі віддавати-то є чого. Адже статки сенатора Сандерса оцінюють приблизно в 3 млн доларів. Копійки, звісно, за американськими масштабами… А левову частку його статків становить нерухомість у різних куточках країни − від Вашингтона до Вермонта. До речі, у 2016-му році він придбав неабияку “хатинку” одразу ж після президентської кампанії, під час якої люто крив американських багатіїв. Ось така принципова людина і політик!
І тут − маленьке повідомлення: офіційний представник сенатора кілька разів відмовлявся прокоментувати ситуацію, коли Сандерс, який регулярно різко критикує багатіїв, мовчить, мов риба, про свої мільйонні статки.
І є в його біографії один епізод, що привертає увагу конспірологів. Одружившись у 1988-му році вдруге, бравий Берні провів свій медовий місяць у… російському місті Ярославлі. Там, за його словами, він налагоджував якийсь контакт. А чи не завербувало його тоді КДБ? Ух, просто дух від версії захоплює! Але ми, хлопці, – не конспірологи. А тому спробуємо пояснити нелюбов сенатора до Ізраїлю зовсім іншими причинами.
Берні Сандерс народився 8-го вересня 1941-го року в Нью-Йорку в сім’ї польських євреїв. Якби з’явився на світ у ці ж терміни у Варшаві, немовля Берні тут же опинився б у гетто. А в 1943-му, під час повстання в гетто, найімовірніше загинув би. Або разом із батьками його б відправили в Освенцим, де він згорів би в газовій печі. Але якби йому дуже пощастило і він дивом би вижив, то назавжди запам’ятав, що таке справжній геноцид. Однак Сандерсу в усьому пощастило − він народився в Брукліні, навчався в Чиказькому університеті та працював у Гарварді. І Сандерс, мільйонер за особистими статками і соціаліст за переконанням, дозволяє собі активно доводити, що етнічне походження для нього нічого не означає. Він – борець проти гноблення. А ізраїльтяни − колонізатори. Вони пригнічують нещасних палестинців. Так, мешканці Гази, увірвавшись на територію Ізраїлю, вбивали всіх підряд, спалювали немовлят, до смерті ґвалтували жінок. Ну і що?! Вони ж таким чином боролися проти колоніалізму! Відповідь ізраїльтян на різанину 7-го жовтня Сандерс назвав “аморальною”. Що ще можна про нього сказати цензурними словами…
Ах так, ось що. Цю статтю я вирішив написати після того, як за ініціативою Сандерса групка сенаторів від Демпартії спробувала заблокувати в Сенаті три резолюції про продаж Ізраїлю озброєння, необхідного йому для протиборства з Іраном та ісламістськими терористами.
І що ж? Сандерс і компанія обробилися по-повній: програли голосування з рахунком 18:79, 19:78 і 17:80 відповідно. Ось такий стався облом.
Але Сандерс не здається! Ще покаже, який він упертий єврей. А чи єврей?…
PS: У 2017-му році на честь сенатора Сандерса було названо відкритий новий вид павуків (чи не отруйних випадково?).
Як на мене, дуже символічно.
