ГНУСЬ У ПРЯМОМУ ЕФІРІ
Стоп-кадр програми
Михайло ФРЕНКЕЛЬ
Дівонька белькоче щось розумненьке в ефір, але водночас так ворушить губами і закочує очі, що складається повне враження, ніби вона думає не про розумне, а про щось велике і тверде. А якщо придивитися до фейсика уважніше, то одразу розумієш, що в її випадку гестапо і документів питати не стало б.
Так, дівчину звуть Ліза Лазерсон. Але при цьому вона весело розповідає “анекдот”, запозичений, можливо, з архівів нацистського “Дер Штюрмер”. Це вже не антисемітизм. Після того, що сталося 7-го жовтня в Ізраїлі, підлий “жарт” про єврейських немовлят, яких, на відміну від бетону, можна вивантажувати з вагона вилами, – це знущання над людяністю. А Лізонька повідомила в ефір, що це її улюблений анекдот. То може, у неї щось із голівкою? Можливо, випускницю престижного МДІМВ тут-таки потрібно було б відвезти до психлікарні Кащенка і здати з рук на руки дюжим санітарам? Однак замість цього шеф Лізоньки маститий “ліберальний” журналіст Олексій Венедиктов у відповідь тільки милостиво посміхався. Згодом він заявив, що просто не розчув її слів. Так, тут уже потрібен не тільки психіатр, а й отоларинголог. Щоправда, в російському політикумі давно існує думка, що “ліберальним” Венедиктов став за призначенням первних структур. Ось і кадри у нього відповідні. А кадри, як говорив один товариш, якого знову шанують в Росії, вирішують все. Усе, що їм доручають.
Не любитель я конспірології, проте в даному випадку видається мені, що і мерзенний анекдотець був придуманий “там, де треба” і давно. Не випадково озвучити його доручили істоті на прізвище Лазерсон. Щоб тим самим підтвердити слова товариша Лаврова, що найбільші антисеміти – це самі євреї.
Цікаво, як відреагують на це “хороші росіяни” з числа “ліберальної опозиції”.
А дівчині Лізі нам залишається тільки нагадати стару істину: іноді краще смоктати, ніж говорити.
* * *
Попередні рядки були написані мною під впливом емоцій наступного дня після злощасного ефіру на каналі “Живий цвях”. Невдовзі емоції спали, але почуття гидливості залишилося. Витівка Лазерсон обурила багатьох людей. Деякі навіть стали зараховувати її до євреїв-самоненависників, на кшталт Ізі Шаміра або цілковитих ідіотів із “Нетурей карти”. Але я так не думаю. Ніяка вона не самоненависниця, а просто істота, геть позбавлена розуміння того, що морально, а що антилюдяно. До того ще й мало місце невгамовне і нерозумне бажання показати “клас”, створити щось ефектне, що змусить слухача сміятися до упаду і захоплюватися розкутістю журналістки. На жаль ні з “класом”, ні з моральністю у Лізи не склалося.
Та й брехати недобре. Виправдовуючись, Лазерсон бурмотіла, що, розповідаючи мерзенний анекдот, ніяк не співвідносила це з убивствами єврейських немовлят нелюдями з ХАМАСу. Але її видала репліка: “Актуалочка!”, якою вона супроводила “анекдотець”. Тож не треба бла-бла, пані Лазерсон. Ви чудово розуміли, що робите. Хотіли вразити – і вразили. Та тільки не так, як планували.
І на ще одну обставину обов’язково слід звернути увагу: Лазерсон повідомила, що мерзенний анекдот вона розповіла на прохання якогось донатора, який побажав поспонсорувати “Живий цвях”. Але що ж це за донатор, який захотів, щоб в ефірі прозвучала така гидота? Він випадково не з тих “товаришів”, які тими самими днями з великою привітністю приймали делегацію ХАМАСу в Москві?
Питання, схоже, риторичне. І вочевидь на “Живий цвях” чекає, як і свого часу на “Ехо Москви”, доля “дуже опозиційного” каналу, яким у ручному режимі керували з Луб’янки.
Ось і виходить, що Росія – не тільки батьківщина слонів, а й мерзенних антисемітських провокацій…
Після того, що сталося, Олексій Венедиктов відсторонив Лазерсон від роботи на два місяці. Однак вона заявила, що залишає канал назовсім. Що ж, цілком логічне рішення. Адже тепер вона стала настільки цінним кадром, що цілком може бути прийнята на роботу в програму Соловйова або Симоньян.
