Героїні жахливого дня
Дівчата-танкістки в “чорну суботу” знищили десятки терористів
Фото: прес-служба ЦАХАЛу
Танкові екіпажі дівчат-військовослужбовців бронетанкових військ бригади “Каракаль” були перекинуті на околиці сектора Гази для захисту ізраїльських населених пунктів. У “чорну суботу” 7 жовтня вони відбили атаку приблизно півсотні терористів ХАМАСу, знищивши безліч бойовиків і не давши їм проникнути вглиб території Ізраїлю.
Молодшому лейтенанту Міхаль 20 років, п’ять місяців тому вона прийняла командування самохідною пусковою ракетною установкою “Пере”. Міхаль командувала атакою на терористів ХАМАСу, діючи разом із заряджальницею, 19-річною капралом Ротем, яка доклала величезних зусиль для того, щоб потрапити служити до танкових військ.
Про дівчат-танкісток, які найкраще зарекомендували себе 7 жовтня 2023 року, пише на сайті Walla! військовий кореспондент Амір Бухбут.
20-річна капрал Тамар з екіпажу сержанта Офір, яка також брала участь у цьому бою, каже, що її дідусь воював у Війні Судного дня танкістом у 7-й бригаді, а тепер став її “фанатом”.
У “чорну суботу”, о 06:30 молодшому лейтенантові Міхаль зателефонувала командир роти “Пере” майор Карні, яка повідомила про безліч ракетних залпів із сектору Гази і наказала передислокуватися ближче до кордону сектора. Бронетанковий підрозділ вирушив на північ шосе 10 від Ніцани до кордону Гази, і біля Шломіта вони приєдналися до танкової колони, що рухалася в бік Керем Шалом.
Міхаль розповідає, що не одразу зрозуміла, що терористи вже на території Ізраїлю. З нею в одному танку під час бою був командир бригади. Проти терористів доводилося застосовувати не тільки танкову зброю, а й особисту – залежно від обставин. За словами Міхаль, деякі з бойовиків були в цивільному одязі, інші – у військовій формі, з автоматами Калашникова і РПГ.
Через чотири з половиною години після початку терористичного нападу, об 11:00, перед танками перебували десятки терористів. “Танк сержанта Офір уже діяв там, ми відкрили вогонь і влучили в них, – розповідає молодший лейтенант Міхаль. – Я виглянула з люка і побачила десятки трупів. Ми продовжили їхати до кордону Гази, і раптом я бачу величезну діру. Ми зазначили, що в цьому районі набагато більше терористів, багато слідів на піску. Їдемо ними – біля в’їзду багато машин, нам сигналять, що терористи вже в селищі. На північ від дороги лимонний сад, і бійці повідомили нам, що там ховається терорист. Бульдозерист вирішив знести сад, щоб знищити терориста, і ми його прикрили. Раптом замість запаху горілого – ми ж випустили тисячі куль і кілька снарядів – у танк проник гострий запах лимонів, як від освіжувача повітря. Ніколи цього не забуду”.
Наказом командира бригади танки розділили і відправили на захист населених пунктів на околицях сектору, молодшому лейтенантові Міхаль довірили захист кібуца Суфа.
Молодша лейтенантка Міхаль переконана: їхні дії 7 жовтня доводять, що інтеграція жінок у танкові підрозділи відбулася успішно: “Ми діяли, як машини, чітко виконували накази, як училися це робити… Ми були єдиною значною вогневою міццю за три кілометри від кордону сектору. Нам завжди казали, що один танк вартий цілої піхотної роти. Але цього не зрозумієш, поки не побачиш 50 терористів”.
Капрал Ротем додала: “Ми показали, на що ми здатні: заради такого моменту я і прагнула в танкістки”.
