Перше викрадення літака
Понад півстоліття тому, влітку 1968 року, палестинські терористи почали захоплювати пасажирські літаки. Так почався міжнародний тероризм
“Боїнг-707” ізраїльської авіакомпанії “Ель-Аль”. Фото: Wikipedia / HZ
Леонід МЛЕЧИН
Важко собі зараз уявити, що ще не так давно в аеропортах багаж не просвічували, пасажирів не змушували вивертати кишені, роздягатися та роззуватися. Усе змінилося тоді, коли палестинські бойовики здійснили перше викрадення літака. Ось кому повинні говорити спасибі мільйони пасажирів, які не можуть прихопити з собою в рейс пляшечку води або флакончик одеколону і по всьому світу стоять у довгих чергах до систем спецконтролю, покликаних виявляти зброю і вибухівку в багажі.
СВІТ НЕ БУВ ГОТОВИЙ
23 липня 1968 року троє озброєних бойовиків із Народного фронту визволення Палестини захопили “Боїнг-707”, що належав ізраїльській авіакомпанії та летів із Риму до Тель-Авіва, і наказали пілоту сісти в Алжирі: алжирська влада підтримувала палестинців. З цього, власне, і починається історія міжнародного тероризму.
Викрадачі хотіли, щоб уряд Ізраїлю звільнив із в’язниць їхніх засуджених товаришів. Міністр оборони Моше Даян був проти того, щоб виконувати їхні вимоги. Прем’єр-міністр Леві Ешколь, м’який за характером, до нього не прислухався. Терористи отримали те, чого вони хотіли.
Пасажирів-іноземців, а також жінок і дітей відпустили через п’ять днів. Решту звільнили в обмін на 15 палестинців, які сиділи в ізраїльських в’язницях. Це було гірке приниження для Ізраїлю і небезпечний прецедент. Незабаром терористи витягли з американського літака двох ізраїльтян, їх тримали в Дамаску. І знову ізраїльський уряд погодився обміняти заручників на двох збитих сирійських військових льотчиків.
Народний фронт визволення Палестини створив Жорж Хабаш після приголомшливої поразки арабських країн у Шестиденній війні 1967 року. Він поклявся присвятити життя знищенню єврейської держави. Жорж Хабаш був філософом, а його права рука – Ваді Хаддад, член політбюро Народного фронту визволення Палестини і стратег палестинського тероризму, – людиною дії. Перед кожною операцією він об’їжджав з валізкою багаті арабські країни, збираючи данину. Йому не відмовляли.
Хабаш і Хаддад, двоє колишніх лікарів, були найвинахідливішими палестинськими терористами. Вони шукали спосіб привернути увагу до своєї боротьби проти Ізраїлю. А світ не був готовий до викрадення літаків. Два-три терористи перетворювали екіпаж і сотню пасажирів захопленого літака на заручників, за звільнення яких можна було вимагати все що завгодно…
БІЛЬШЕ НІЯКИХ ПЕРЕГОВОРІВ
Але Ізраїль більше на поступки не йшов. Уряд швидко оговтався від шоку і навідріз відмовлявся вступати в переговори з викрадачами. Коли наступного разу палестинці захопили літак бельгійської авіакомпанії “Сабена”, посадили його в ізраїльському аеропорту Лод і зажадали звільнити більш як 300 ув’язнених з ізраїльських в’язниць, відповіддю стала військова операція. Вона тривала всього кілька хвилин. Поки начальник ізраїльської військової розвідки заспокоював бойовиків повідомленнями про те, що засуджених палестинців уже звільняють із в’язниць, бійці спецназу підібралися до літака.
Двох терористів – чоловіків – було вбито, двох терористок схопили. Вони не встигли навіть взятися за зброю. Керував терористами Алі Таха Абу-Снейна. Він брав участь у захопленні першого ізраїльського літака. Коли ізраїльтяни почали штурм літака, він сховався в туалеті і закрився зсередини. Він звик мати справу з беззбройними пасажирами, а побачивши озброєних ізраїльтян, злякався.
Командував операцією підполковник Ехуд Барак, майбутній начальник генерального штабу і прем’єр-міністр, а тоді командир батальйону особливого призначення. Під його керівництвом рядовим служив нинішній прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху. Він дістав поранення під час операції.
Вибір було зроблено раз і назавжди: не погоджуватися на вимоги терористів, а знищувати їх. Довелося витратити великі кошти на системи безпеки, і відтепер кожен літак ізраїльської авіакомпанії супроводжував озброєний охоронець.
НАРУЧНИКАМИ НЕ ЗАПАСЛИСЯ
Хабаш і Хаддад вирішили, що значно ефективніше воювати не з готовим до відсічі Ізраїлем, а з беззбройними європейцями й американцями, які не очікують нападу. Європейці та американці, вирішили палестинські лідери, перестануть підтримувати Ізраїль, якщо їм доведеться ризикувати власними життями.
29 серпня 1969 року бойовики Народного фронту визволення Палестини вперше захопили не ізраїльський, а американський літак і викрали його в Дамаск. Ефектна молода жінка в брючному костюмі вільного крою піднялася трапом на борт літака “Трансуорлд ейрлайнс”, що прямував до Тель-Авіва. Трохи пізніше саме її голос оголосить по гучному зв’язку: “Команда Че Гевари взяла на себе контроль над польотом”. Палестинські терористи розраховували захопити ізраїльського посла в Сполучених Штатах генерала (і майбутнього прем’єр-міністра) Іцхака Рабина. Він дійсно вилетів на цьому літаку з Нью-Йорка, але в Римі пересів на літак ізраїльської авіакомпанії.
Лейла Халед стала найвідомішою палестинською терористкою. Західним журналістам повітряна піратка, яка разом зі спільниками змусила екіпаж посадити літак у Сирії, залюбки показувала каблучку на безіменному пальці, зроблену з патронної гільзи:
– Я заручена з революцією.
Газети всього світу друкували знімки молодої жінки з калашниковим у руках. Їй сподобалося, і вона вирішила повторити свій успіх. Щоб залишитися невпізнаною, піддала себе кільком пластичним операціям. 6 вересня 1970 року вона спробувала захопити ізраїльський літак, що летів з Амстердама до Лондона.
Операція за участю Лейли Халед була частиною грандіозної акції. Протягом 70 годин палестинські бойовики захопили відразу кілька літаків. Два лайнери – американський і швейцарський – викрали в Йорданію і посадили на старий аеродром Доусон. Палестинці перейменували його на “Аеродром революції”. Жінкам і дітям дозволили зійти на землю. Чоловіків тримали як заручників у літаках під палючим сонцем пустелі. Вони задихалися від задухи. Третій літак – авіакомпанії “Пан Америкен”, занадто великий, щоб приземлитися в пустелі, – посадили в Каїрі. Загальна кількість захоплених пасажирів становила 650 осіб плюс 80 членів екіпажу.
А Лейлі Халед не пощастило. Вона не зуміла захопити літак. Ізраїльтяни були готові до відсічі. Співробітники служби безпеки, які сиділи в салоні серед пасажирів, одного бойовика застрелили, а Лейлу Халед обеззброїли і зв’язали їй руки краватками. Наручників у ізраїльтян не виявилося. Літак благополучно сів у Лондоні.
Лейлу Халед передали британській поліції. Але суду їй вдалося уникнути. Через три дні палестинці захопили британський літак, що летів із Бомбея до Лондона, і теж посадили його в Йорданії. Ще 117 заручників! І пасажирів, незважаючи на протести ізраїльтян, обміняли на Лейлу Халед та інших палестинських терористів, які відбували свій термін у західнонімецьких і швейцарських в’язницях.
ЙОРДАНЦІ ПРОТИ ПАЛЕСТИНЦІВ
Палестинці хотіли не тільки заявити про себе світові, а й узяти владу в Йорданії. Організували один за одним два замахи на короля Хусейна, але обидва невдало. По всій країні почалися сутички між палестинськими бойовими загонами та урядовими військами. Королю Хусейну набридло, що палестинці поводяться в його країні по-хазяйськи. Він сформував військовий уряд і зажадав очистити країну від палестинських бойовиків.
Сирійці прийшли на допомогу палестинцям, перекинувши танки через кордон Йорданії, але йорданські війська завдали поразки сирійським військам, бо міністр оборони (і майбутній президент) Сирії Хафез Асад залишив їх без прикриття з повітря. А потім спритно скористався цим епізодом, щоб повалити тодішнього очільника Сирії Салеха Джедіда та зайняти його місце.
До цього часу все було скінчено. Палестинські загони програли війну. Палестинці втекли до Лівану. Під час боїв між урядовими військами і палестинцями загинуло більше палестинців, ніж за всі роки їхньої війни з Ізраїлем. Вони назавжди запам’ятали вересень 1970 року, що став для них чорним або, точніше, кривавим.
Останньою жертвою викрадачів літаків став президент Єгипту Гамаль Абд аль-Насер. Він марно намагався зупинити кровопролиття, помирити короля Хусейна з палестинцями, але раптово помер від серцевого нападу.
Палестинці, відступаючи під ударами урядових військ, підірвали в пустелі всі три захоплені літаки. Завдяки телебаченню це побачив увесь західний світ. Саме відтоді араби асоціюються з насильством і терором, з фанатизмом і впевненістю в тому, що мета виправдовує засоби.
“Захоплення літаків, – визнав пізніше Абу Айяд, друга людина в палестинській організації ФАТХ, – виявилося безглуздою справою. За винятком найпершої акції, що застала ізраїльтян зненацька, сіоністські лідери відмовлялися вступати в переговори з викрадачами. Зате захоплення літаків серйозно завадило нам переконати громадськість у значенні нашої боротьби”.
