«Наші серця розділені надвоє»: єврейська громада України розривається між двома війнами – інтерв’ю Інни Іоффе Jerusalem Post
Інна Іоффе, директор Єврейської конфедераціїУкраїни, обговорює серйозні проблеми, з якими стикається єврейська громада України, залишаючись стійкою та солідарною зі своєю країною.
Оскільки Україна продовжує страждати від нещадної агресії з боку Росії, єврейська громада України разом з усіма бореться із руйнівними наслідками війни. Нещодавній напад на Полтаву, внаслідок якого загинуло понад 50 людей і понад 200 отримали поранення, став ще одним нагадуванням про трагедію, що триває. На тлі цього Інна Іоффе, директор Єврейської конфедерації України (ЄКУ), проливає світло на проблеми та стійкість єврейської громади України.
Заснована у 1999 році, ЄКУ є парасольковою організацією , яка об’єднує різні єврейські громадські організації по всій Україні. «Наша місія – об’єднувати євреїв України, допомагати єврейській громаді та підтримувати державу Ізраїль», – каже Іоффе.
«Україна стоїть на боці Ізраїлю, як і наша організація— не лише через війну, а й тому, що ми євреї, і багато наших людей приїхали до Ізраїлю, коли почалася війна в Україні, як оліми — підкреслює Іоффе, відзначаючи глибокий зв’язок між двома країнами. Війна, що вибухнула 2022 року, надзвичайно ускладнила діяльність ЄКУ.
«Коли почалася війна, я приїхала до Ізраїлю, бо тут мої двоє дітей із сім’ями, з моїми онуками. Я залишилася в Єрусалимі, і ми активно працюємо звідси», — пояснює Іоффе.
Незважаючи на відстань, вона продовжує керувати своєю командою, більшість із якої залишаються в Україні. «У моїй команді немає пенсіонерів; їм немає 60 років, тож вони не можуть покинути Україну. Ми активно працюємо, але працювати під час війни дуже проблематично», — зізнається вона. Сама Іоффе часто їздить з Ізраїлю до України та назад у такі неспокійні часи, незважаючи на далеку відстань і важку дорогу.
Серед численних проєктів, що керуються ЄКУ, — Київський будинок для людей похилого віку та тих, хто пережив Голокост. Цей проєкт продовжує активно діяти, незважаючи на війну, надаючи життєво важливу підтримку деяким із найуразливіших членів спільноти. Проте небезпека чатує скрізь.
«У нас 40 мешканців у будинку, який декілька днів тому став жертвою атаки, коли у дах влучили уламки балістичної ракети, збитої поряд із цією будівлею», — розповідає Іоффе. Осколки завдали значної шкоди, поставивши під загрозу життя євреїв, які пережили Голокост. Того ж дня уламками було також пошкоджено єврейську школу «Сімха Хабад», успішну освітню структуру, важливу для розвитку єврейської громади.
Фізична безпека єврейської громади в Україні перебуває під постійною загрозою. Офіс ЄКУ знаходиться неподалік від району розміщення старого єврейського базару в Києві та від центрального залізничного вокзалу.
«2022 року ситуація була жахливою. У перші дні війни мешканців похилого віку було евакуйовано на Захід України, але вони дуже сумували за своїм домом», — згадує вона. Наші мешканці звикли мати власні квартири та доступ до цілодобової медичної допомоги, але під час евакуації стало важко підтримувати такі умови.
Незважаючи на важку ситуацію, відданість Іоффе своїй батьківщині та своєму народу залишається непохитною. «Я приїхала до Ізраїлю, і це також моя держава, бо тут мої діти, і я єврейка. Але ви повинні розуміти, що всі українці та євреї, які приїхали до Ізраїлю, відчувають те саме — у їхніх серцях дві війни», — розмірковує вона.
Міжнародна реакція на скрутне становище України, однак, була неоднозначною. Іоффе зазначає, що протягом першого року війни багато світових єврейських організацій, включаючи Всесвітній Єврейський конгрес, Європейський єврейський Конгрес та Євро-Азійський Єврейський конгрес, надавали фінансову та психологічну допомогу. Але в міру того, як війна затягувалась, міжнародна увага змістилася, особливо після 7 жовтня, коли Ізраїль зіштовхнувся зі своєю власною кризою та війною.
«Україну було відсунуто на другий план. Війна в Україні тривала вже понад рік, а в Ізраїлі вона лише розпочалася. Але нам і надалі потрібна ця допомога», – наголошує Іоффе. Зростання вартості життя, енергетична криза та постійна потреба у гуманітарній допомозі роблять підтримку з боку міжнародної спільноти важливішою, ніж будь-коли.
Ситуація в Україні жахлива, особливо після недавніх атак на початку вересня. “У перші три дні вересня, у міжнародні дні знань, росіяни обстріляли наш київський будинок компактного мешкання євреїв похилого віку імені Міжнародного співтовариства християн та юдеїв, а також єврейську школу «Сімха Хабад» балістичними ракетами”, – розповідає Іоффе.
«Ми дуже схвильовані та спустошені, тому що ООН мовчить, – сказала Іоффе, – як і інші міжнародні організації по всьому світу. Світ повинен знати, що росіяни змінили свою мету — тепер вони спрямовують свою смертоносну зброю на мирних жителів! Лікарні, школи та житлові райони. Українському народові потрібна міжнародна допомога. Нам потрібне розуміння всіх людей світу», — благає вона.
Тим не менш, незважаючи на надзвичайні труднощі, зберігається сильне почуття стійкості та надії. «Ми впевнені у перемозі добра над злом, особливо, враховуючи те, що незабаром настануть великі єврейські свята Рош ха-Шана та Йом-Кіпур, і кожен отримуватиме свій запис у Книзі життя».
Джерело: The Jerusalem Post
