І спалахнув «Гнів божий»
Михайло Френкель
«На 28-му році після закінчення Другої світової війни на території Німеччини знову вбивають євреїв! – сказала прем’єр-міністр Ізраїлю Ґолда Меїр. І без жодного пафосу додала: — Надсилайте хлопчиків».
Ґолда віддала цей наказ після того, як дізналася, що ізраїльських спортсменів перед стратою катували.
І спалахнув «Гнів божий». «Хлопчики» взялися до справи. Вже за кілька днів після мюнхенського теракту ізраїльтяни провели в Лівані та Сирії наземно-повітряну операцію, під час якої було знищено близько сотні бойовиків ОВП. А незабаром за роботу взялися чотири групи моссадівців. Їхніми зусиллями більшість виконавців та організаторів кривавого злочину в Мюнхені достроково вирушили на побачення з ґуріями. “Гнів божий” наздогнав їх у багатьох країнах, де вони намагалися сховатись від відплати. І гримів він не один рік. Про кожну акцію Моссада з ліквідації терористів можна було б створити окремий сценарій кінотрилера. Справедливість перемогла. Тільки двом з причетних до бойні в Мюнхені негідників вдалося померти своєю смертю…
Але й донині залишилося багато питань до німецької влади, яка спочатку допустила злочинну недбалість щодо охорони олімпійського містечка, а потім вкрай непрофесійно спробувала ліквідувати терористів. Довгі роки німці ніяк не коментували те, що сталося. І лише 5 вересня нинішнього року, у 50-ті роковини кривавого теракту, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр назвав ганьбою той факт, що Берліну знадобилося 50 років для визнання своєї провини за те, що сталося, і виплатити фінансові компенсації сім’ям загиблих спортсменів.
Ну що ж, краще запізно, ніж ніколи. Але гроші грішми, вибачення вибаченнями, а якихось переконливих пояснень, чому півстоліття тому німецька влада відмовилася від допомоги ізраїльського спецназу, який добре зарекомендував себе під час припинення цілої низки терактів, так і не надійшло. Справді, чому? Адже на той час у Німеччині такого спецназу не було, і протистояти бойовикам надіслали звичайних поліцейських, які до цього бачили терористів лише в кіно. А тому повністю провалили операцію. Деякі дослідники вважають, що німецька влада дуже дорожила своїм престижем і тому сподівалася довести, що вона впорається сама. Але якщо це так, то її амбіції коштували багато людських життів.
Ще один трагічний урок Історії. Але, можливо, хоча б сьогодні його буде в Німеччині засвоєно.
