У Мексиці треба жити довго
Помер онук “демона революції”
Естебан Волков (у центрі) з Львом Троцьким і його другою дружиною Наталією Сєдовою. Фото з архіву Музею Троцького. У врізці: Естебан Волков. Фото: Wikipedia / Socialist Appeal
Лев СІМКІН
На 98-му році життя помер Естебан (Всеволод) Волков, творець і беззмінний директор Будинку-музею Троцького в Мехіко. Шість років тому я був у цьому музеї й бачив сліди куль у стіні спальні його діда і пам’ятник на могилі у дворі з червоним прапором.
Мати – старша дочка Троцького від першої дружини Олександри Соколовської, 1930 року отримала дозвіл емігрувати, 1933-го наклала на себе руки в Берліні. Батька, Платона Волкова, заслали, коли синові було два роки, 1936 року розстріляли. Онук у 13 років переїхав у Мехіко до діда.
У ніч на 24 травня 1940 року він прокинувся від кулеметного вогню і сховався під ліжко. Троцький і його дружина Наталя Сєдова в сусідній кімнаті – спальні – кинулися на підлогу й залишалися там під час обстрілу. Близько четвертої ранку 20 осіб у формі мексиканської поліції увірвалися до внутрішнього двору будинку Троцького і протягом 10-15 хвилин стріляли по спальні, а потім пішли, убивши охоронця і залишивши біля дверей бомбу.
(Під час цього замаху на Троцького єдиним постраждалим виявився 14-річний Всеволод Волков: куля пройшла через шкіру на його нозі, – Прим. ред.).
Після травневого замаху стіни будинку укріпили мішками з піском і додатковою цегляною кладкою, на вікнах встановили сталеві віконниці, біля будинку почали чергувати поліцейські патрулі. Не допомогло. У будинок зачастив якийсь Джексон, наречений однієї зі співробітниць Троцького.
20 серпня 1940 року 14-річний Сева повертався додому зі школи, коли помітив недобре. Біля будинку була поліція, двері відчинені, стояла якась машина.
“Першою людиною, яку я зустрів, був Гарольд Робінс, один з охоронців. У його правій руці був револьвер “Кольт” 38-калібру, і він був дуже схвильований”.
– Гарольде, що сталося, що сталося?
– Джексон, Джексон! – відповів він”.
Насправді вбивцю звали Рамон Меркадер. Цього сонячного дня він був одягнений у плащ, у який були зашиті льодоруб і кинджал. Вибравши момент, коли Троцький заглибився у вивчення принесеної ним статті, Меркадер завдав йому удару льодорубом. До кабінету увірвалися охоронці й почали бити Меркадера. Незважаючи на свою рану, Троцький все ще залишався при свідомості й наказав охоронцям не вбивати Джексона, а з’ясувати, хто його послав. Начебто це було йому не зрозуміло.
Мексиканська поліція змогла встановити особу Меркадера тільки 1946 року, коли на Захід перебіг один з іспанських комуністів, який знав його особисто. Він був засуджений до 20 років ув’язнення – на той момент найвищої міри покарання в Мексиці. Відбувши свій термін, перебрався до СРСР, де отримав Золоту зірку Героя Радянського Союзу.
