Сергій ЛІСС: Шизопатріотизм на марші

Ілюстрація: IsraGeo.com, створено за допомогою нейромережі Bing
Чому багато росіян, які навіть не відчувають симпатії до свого вождя і вчителя, люто ненавидять Ізраїль, Україну, США і весь “загниваючий Захід”. Із записок українця, який живе в країні розвиненого путінізму
“Ізраїль показав себе не з найкращого боку”, – саме така думка закладена в умах обивателів, що населяють територію Росії. Але найцікавіше, що така сама думка в одного з моїх викладачів в університеті, на предметах якого ми вивчали методи і схеми маніпуляції.
Наприкінці пари викладач чомусь торкнувся теми арабо-ізраїльської війни, яка ось уже понад три місяці розбурхує світ. Саме Ізраїль було згадано в негативному контексті, наче з боку ХАМАСу не було ні вбивств, ні зґвалтування жінок. Я поставив запитання:
– А з чого ви це взяли?
– Дивився репортаж по телевізору, – відповів викладач, тільки-но закінчивши лекцію про існуючі маніпуляції в маркетингу.
Пропаганда в Росії створила ефект, медичну або психологічну назву якого я не знаю, може тому, що я не медик. Але, на превеликий жаль, більшість людей в РФ все-таки на боці “Палестини”. До громадян Ізраїлю не дуже добре ставляться, особливо яскраво це проявилося в Махачкалі, коли шукали євреїв у турбіні літака.
І що більше населення соціально не захищене, наприклад, той самий Дагестан – найбільш дотаційний регіон, інакше кажучи, жебрак, якого в кожному регіоні переважна більшість, загнана державою в проблеми самозбереження та депресію, – то менше подібні люди заглиблюються в глибинні сенси. Увагу населення штучно фокусують на зовнішніх проблемах. США загалом і Байден зокрема винні в проблемах усієї Росії. А ось той факт, що всі чиновники мають гектари землі, усіяні будівлями за мільярди, а їхні діти мають громадянства західних країн, абсолютно нікого не бентежить.
Наприклад, багато моїх колег переконані, що ми в Росії будемо добре жити, коли впаде “проклятий” долар. Подібна історія і з Ізраїлем, адже це ж євреї та американці винні у всіх бідах росіян, але тільки не уряд, який пише закони, підвищує тарифи, жене чоловіків як гарматне м’ясо на фронт.
Коли слухаєш російську опозицію, може скластися враження, що Путіна і його криваво-диктаторський режим не підтримує більшість, а “ядерний” електорат становить не більше 30%. Усі вони, намагаючись бути об’єктивними, посилаються на соціологічні опитування, дослідження. І такі погляди мають право на життя, але люди, з якими спілкуюся я, здебільшого схвалюють убивство українців. А коли пропаганда Путіна перемикається на Ізраїль, вони так само бажають смерті євреям. Наприклад, знаю людей, які особистість Путіна терпіти не можуть, вважають його головним корупціонером і брехуном, але “СВО” – це правильно. При цьому, звісно, вони самі на фронт не поспішають.
Я можу зрозуміти, навіщо опозиція розганяє думку про те, що Путін не має більшості. І він її дійсно не має, але підтримка агресії проти України досить висока. А опозиція навмисно роздмухує думку про те, що народ у більшості своїй не підтримує війну, щоб посіяти “зерно сумніву” і хоч якось об’єднати тверезомислячих людей. Звичайно, це дає свої наслідки, хоча й невеликі. На мій погляд, протести погасили надовго. Найактивніші – поїхали, лідери думок – посаджені або отруєні, решта – бояться.
Тому я роблю висновок виключно на особистому досвіді: більшість росіян, ну половина точно, підтримують “Палестину” і засуджують Ізраїль. Якщо говорити в контексті української війни, підтримують агресію і одночасно ненавидять Путіна. Так, можливо, це новий вид шизофренії, такий собі шизопатріотизм.
Промивання мізків працює чудово. Хоча сама по собі пропаганда дуже примітивна і убога.
Ізраїлю і жителям бажаю якнайшвидшої перемоги. Україні – стійкості, бо війна надовго.