Зіше Брейтбарт – єврейський Супермен
Лев ЛАЗЕБНИК
Цієї осені виповниться 100 років від дня смерті Зіше Брейтбарта, легендарного єврейського стронгмена, який прославився під сценічним прізвиськом Залізний король. Інтерес до постаті Брейтбарта відродився після виходу кінофільму «Непереможений» (2001) знаменитого німецького режисера Вернера Герцога.
У 1920-ті роки, ще до епохи телебачення, Зіше Брейтбарт став справжньою суперзіркою. І це при тому, що він був євреєм – в ті роки, коли безлічі людей у світі було важко прийняти той факт, що найсильніша людина планети – єврей. На жаль, роки його слави виявилися короткими, а доля – трагічною.
Життя Залізного короля
Зигмунд (Зіше) Брейбарт народився 22 лютого 1893 року в польському містечку Стрикув біля Лодзі в ортодоксальній єврейській родині коваля Іцика-Герша Брейтбарта і його дружини Зельди-Гітл (уродженої Тестілер).
Незвичайна фізична сила Зіше проявилася вже в ранньому дитинстві: у віці трьох років він самостійно звільнився від важкого залізного прута, що впав на нього в майстерні батька. Правда, в шкільні роки його виганяли з декількох хедерів за зловживання силою по відношенню до однокласників. Коли Зіше підріс, він став допомагати батькові в ковальській справі.
Ще підлітком Зіше приєднався до єврейської циркової трупи, а потім виступав у цирку братів Станевських із силовими номерами: розривав зубами залізні ланцюги, на його грудях розбивали кам’яні плити тощо.
У 1914 році Зигмунд як підданий російського царя був призваний до армії, воював на фронтах Першої світової війни і потрапив у німецький полон. За одними даними, втік з табору, був спійманий і сім місяців відсидів у берлінській в’язниці. За іншими – мирно працював на фабриці в Дюссельдорфі. Після закінчення війни (1918) Зіше вирішив залишитися в Німеччині і став бродячим циркачем, виступаючи на вулицях і ринках. Швидше за все, він залишився в Німеччині тому, що в кінці 1918 року одружився з місцевою дівчиною на ім’я Єва Вайц.
У 1919 році під час виступу в Берліні Брейтбарта побачив антрепренер цирку «Циркус Буш», який запропонував силачу ангажемент. Свого часу в цьому цирку виступав сам Гаррі Гудіні. Зіше став першим силачем, який відкривав циркову програму. Він виступав з вражаючими силовими номерами. Згинав залізні прути навколо своєї руки в квіткові візерунки, перекушував залізні ланцюги або розривав їх. Розривав підкову навпіл; стримував двох коней, яких хльостали; тягнув візок з людьми зубами. У нього на грудях розбивали молотом кам’яні плити. Він також лежав на спині і витримував величезні ваги, такі як автомобіль з десятком пасажирів.
Коронним номером Зіше була «Гробниця Геркулеса»: через його груди споруджували міст, по якому водили важких тварин (биків, слонів). Також він лежачи підтримував мотокупол, де двоє гонщиків їздили один за одним на мотоциклах. Деякі його номери зафіксовані на кіноплівці, їх можна подивитися на YouTube.
Зіше виступав під прізвиськом Залізний король – як нагадування про його ковальське минуле. А на афішах його називали «Найсильнішою людиною в світі». Втім, це був не офіційний титул, а рекламний прийом для залучення публіки. Точно так само в той час «найсильнішими людьми в світі» називалися такі стронгмени, як Олександр Засс (Самсон), Джо Грінштейн (Могутній Атом), Іван Фірцак (Кротон) та інші.
Богатирські параметри Зіше Брейтбарта були такими: зріст – 185 см, вага – 102 кг, грудна клітка – 127 см, шия – 48 см, біцепс – 47 см, талія – 89 см, ікра – 45 см.
У 1920-23 роках Зіше з успіхом гастролював у Європі: Німеччина, Австрія, Франція, Польща. У Відні він знявся у фільмі «Залізний король» (Der Eisenkönig) режисера Макса Нойфельда.
Після гастролей у Відні, в серпні 1923 року Брейтбарт приїхав до США, де незабаром отримав американське громадянство. Під час Різдвяного тижня 1923 року його шоу «Супермен століть» подивилися 85 тисяч глядачів, а його гонорар становив 7 тисяч доларів на тиждень – величезні гроші на ті часи. Існує думка, що саме образ Зіше в шоу «Супермен» надихнув авторів коміксів художника Джо Шустера і письменника Джеррі Зігеля на створення культового коміксу «Супермен» (1938). Самі вони ніколи про це не говорили, але американські шоу Зіше Брейтбарта бачили напевно.
У 1924 році в Нью-Йорку Зіше написав книгу «Мускульна сила» і запустив популярний заочний курс з розвитку м’язів, заснований на вправах з власною вагою і спеціальному тренажері «апарат Брейтбарта». Цей курс розсилався поштою до 1966 року.
У 1924 році Зіше повернувся до Європи. У 1925 році у нього було велике гастрольне турне в рідній Польщі. Серед іншого він дав в Любліні благодійний виступ на користь місцевої єврейської лікарні. Зірковий стронгмен продовжував підтримувати єврейські організації і готувався поїхати до Палестини. Але його планам завадила трагічна випадковість.
У липні 1925 року під час виступу в цирку міста Радом Зіше виконував свій звичайний номер: забивав голою долонею цвяхи в дубову дошку, що лежала у нього на колінах. Один із іржавих цвяхів пробив дошку наскрізь, результатом поранення ноги стало зараження крові. У ті роки протистояти сепсису не вміли. Брейтбарта відвезли до Німеччини, де він переніс десять операцій; йому ампутували обидві ноги, але купірувати сепсис не вдалося. 12 жовтня Зіше помер у Берліні у віці всього лише 32-х років. Його поховали на берлінському єврейському кладовищі Адасса-Ісроель при величезному скупченні народу.
Самсон ХХ століття
У Зіше Брейтбарта було не тільки могутнє тіло, але і справжня єврейська душа. Він свідомо ставився до того, що його приклад надихає мільйони одноплемінників, представляючи образ «мускулистого єврея» і спростовуючи стереотип єврея як слабкої потенційної жертви.
Виступаючи в антисемітських Німеччині, Австрії, Польщі, він з’являвся на сцені в образі римського центуріона, при цьому драпіруючи сцену синьо-білими прапорами з маген-давидом. Під час вистав у Варшаві в 1925 році він виїжджав на сцену цирку в колісниці з намальованою з боків зіркою Давида під музику з оперети «Бар-Кохба» Абрама Гольдфадена.
Зіше Брейтбарт був неймовірно популярний, причому далеко не тільки в єврейському середовищі, якому дуже подобалося, коли він розривав на сцені підкову і при цьому говорив на ідиші: «Якщо я зустріну антисеміта, то зроблю з ним те саме». Його персонаж з’являвся у двох кінофільмах, у піснях (наприклад, у пісні Рахель Файгенштайн «Сни Брейтбарта»), в анекдотах, на поштових марках і листівках, його зображували на візках варшавських носіїв. Рабин Берлінської ортодоксальної громади Езра Мунк назвав його сучасним Самсоном і сказав про нього так: «Для цієї людини, яка розривала ланцюги, було достатньо одного слова, щоб розтопити її серце».
Брейтбарт справді сприймав себе сучасним Самсоном і був переконаним сіоністом. Він заснував єврейську спортивну організацію, щоб вчити євреїв бути сильними, і їх можна було б залучити до армії з визволення Палестини, яка тоді перебувала під контролем Великої Британії. Зіше навіть планував приїхати до Палестини і відтворити знамениті подвиги Самсона, щоб привернути увагу всього світу і надихнути якомога більше євреїв приєднатися до нього в справі створення батьківщини для єврейського народу. Він обговорював ці плани з Володимиром Жаботинським, з яким зустрівся у Відні…
У 2001 році німецький режисер Вернер Герцог зняв за власним сценарієм фільм «Непереможний» (The Invincible). Це багато в чому була фантазія на тему біографії Зіше Брейтбарта: Герцог переніс час дії на 1932 рік, щоб пов’язати долю Зіше з темою майбутнього приходу нацистів до влади і Голокосту. Але при цьому режисер неодмінно хотів, щоб у ролі Зіше знявся справжній стронгмен, який би реально виконував трюки свого персонажа. У підсумку Зіше зіграв фінський стронгмен Йоуко Ахола, дворазовий чемпіон турніру World’s Strongest Man (Найсильніша людина в світі), того самого, де в 2004 році переміг українець Василь Вірастюк. Взагалі-то в образі Брейтбарта набагато органічніше виглядав би Євген Князєв (Ланн), виконавець головної ролі в телесеріалі «Вольф Мессінг: той, хто бачив крізь час» – але тільки в тому випадку, якби його голову пересадили на тіло вікінга Йоуко Ахоли.
До речі, прізвище Брейтбарт на ідиші означає «широка борода». Сьогодні вона часто буває на слуху у зв’язку з популярним консервативним веб-сайтом Breitbart News Network. Не факт, що його покійний засновник Ендрю Брейтбарт був у спорідненості з легендарним силачем Зіше, але ж не дарма кажуть, що всі євреї – родичі.
