Імені українського “Мойсея”
Борис ЛОЖКІН,
президент Єврейської конфедерації України,
віцепрезидент Всесвітнього єврейського конгресу
Хто рятує одну душу, той рятує весь світ…
Ця викладена у святих книгах думка є не тільки єврейською, а й загальнолюдською мудрістю.
Сьогодні я хочу згадати добрим словом людину, яка врятувала не одну душу.
Український Мойсей – так називають предстоятеля Української греко-католицької церкви, Митрополита Галицького Андрея Шептицького, чиє 160-ліття відзначається цього року. Порівняння з Мойсеєм аж ніяк не випадкове, і не лише тому, що йдеться про справжнього патріарха – митрополит очолював українську церкву 44 роки (!), впродовж яких влада на Західній Україні змінювалася сім разів. Д-р права, філософії та теології граф Шептицький був істинним пастирем свого народу – багато в чому через те, що його діяльність, як і служіння Мойсея, ніколи не зводилася виключно до релігійної сфери. Не всі, наприклад, знають, що сучасники вважали Шептицького найуспішнішим економістом Галичини. З його ініціативи створювалися кооперативи, відкривалися заводи, банки та ремісничо-промислові школи. Саме Шептицький заснував національний музей у Львові, основою зібрання якого стали його придбання, саме він сприяв появі української народної лікарні (на той час єдиної у Львові), де лікувалися, до речі, і євреї, і поляки. Потомствений аристократ, він з усіма спілкувався на рівних і першим з ієрархів почав говорити з вірянами їхньою – українською – мовою, без схоластичної термінології. Навіть діти зі створеного ним сирітського притулку зверталися до митрополита на “ти”.
Ще задовго до початку Другої світової війни митрополит Шептицький користувався величезною повагою не тільки серед українського населення, а й серед євреїв. Володів письмовим і розмовним івритом. 1935 року єврейська газета “Хвиля” привітала митрополита з 70-річчям. Гуманістичне й толерантне ставлення до євреїв неодноразово слугувало приводом для критики діяльності Шептицького з боку реакціонерів.
Відомо також, що під час “справи Бейліса” в жовтні 1913 року Шептицький публічно спростував кривавий наклеп на євреїв: “Можу виразно заявити, що мені особисто нічого не відомо із загальної єврейської релігійної науки, що могло б слугувати підставою ритуальної теорії”.
А в роки Другої світової війни за вказівкою митрополита Шептицького його найближчі помічники, рідний брат архімандрит Климентій Шептицький, ігуменя Йосифа (Вітер) та отець Марк Стек, організували порятунок кількох сотень євреїв, насамперед дітей. А в особистих апартаментах митрополита переховувалася сім’я рабина Давида Кахане (у майбутньому – головного рабина ВПС Ізраїлю).
“Коли я називаю Андрея Шептицького святим, я не перебільшую”, – сказав рабин Кахане. До слова, після закінчення війни врятованих у монастирях дітей не хрестили, а віддали єврейським родинам, тим самим виконавши одну з найважливіших заповідей юдаїзму. І митрополит забезпечив ці сім’ї їжею та одягом.
У зв’язку з благородною діяльністю митрополита Шептицького Єврейська конфедерація України, спільно з організацією “Українсько-єврейські зустрічі”, заснувала відзнаку його імені за заслуги перед українським єврейством і за сприяння в українсько-єврейському співробітництві.
Вручення медалі імені Митрополита Андрія Шептицького Бернарові-Анрі Леві. Вашингтон. Капітолій. 30 квітня 2025
Цьогоріч цю медаль було вручено двом видатним особистостям – чудовій українській поетесі Ліні Костенко та всесвітньовідомому французькому філософу, письменникові та режисерові Бернару-Анрі Леві. Ми не випадково місцем проведення церемонії нагородження обрали Капітолій у столиці США. Таким чином ми хотіли ще раз акцентувати увагу наших американських друзів на важливості продовження підтримки Сполученими Штатами України та Ізраїлю.
І Ліну Костенко, і Бернара-Анрі Леві, і Андрея Шептицького об’єднує одна спільна найцінніша якість: сміливість говорити правду. Про права людини як такі і про права українського та єврейського народів зокрема.
Ліна Василівна, приєднавшись до церемонії онлайн із Києва, нагадала, що “політичної біжутерії” вона не носить. Але медаль імені Шептицького для неї має особливе значення.
“Це особлива нагорода. Це знак солідарності, знак взаєморозуміння, знак високої причетності до наших благородних людських цінностей”, – зазначила видатна українська поетеса.
Як вона розповіла, з єврейським народом її пов’язують давні й тісні стосунки. А трагедію Голокосту вона відчула на власному досвіді. У дитинстві її другом був єврейський хлопчик на ім’я Йося, з яким вона разом виросла на Трухановому острові в Києві. 1941 року Йосю розстріляли нацисти в Бабиному Яру.
У подальшій своїй творчості та громадській діяльності Ліна Костенко завжди наголошувала на важливості збереження пам’яті про Голокост і обстоювала права народів на самовизначення, євреїв зокрема.
А Бернар-Анрі Леві, приймаючи медаль імені Шептицького, сказав, що буквально кілька днів тому повернувся з України, де перебував майже на лінії фронту під Торецьком.
За час повномасштабного вторгнення Леві зняв уже три документальні фільми про опір українців російській агресії: “Чому Україна” (2022), “Слава Україні” (2023) і “Героям Слава” (2023). Вихід четвертого фільму – “Наша війна” – очікується влітку 2025 року.
Отримуючи нагороду, французький філософ, єврей за походженням, Бернар-Анрі Леві зазначив, що тривалий час виступає за присвоєння Митрополиту Андрею Шептицькому звання “Праведник народів світу” за його активну участь у порятунку євреїв під час Голокосту.
Тут слід сказати, що ось уже кілька десятиліть усе ніяк не може вирішитися в Яд ва-Шемі питання про присвоєння звання Праведника народів світу митрополиту Андрею Шептицькому, хоча це звання присвоєно його брату Климентію та деяким іншим людям, які рятували євреїв за прямою вказівкою митрополита Андрея. Річ у тім, що ті члени комісії Яд ва-Шема, хто проти кандидатури Шептицького, судять його, не вважаючи за потрібне вдаватися до надскладної ситуації, що склалася в роки війни в Західній Україні. Так, митрополит помилявся. Але помилявся, намагаючись врятувати свій народ від жахів війни. Мабуть, найкраще про це сказав один із засновників української Гельсінської групи Мирослав Маринович: “Святість не є синонімом безпомилковості”. Але ж він і виправляв свої помилки. Наприклад, лист Шептицького рейхсфюреру Гіммлеру, в якому він закликав його припинити переслідування євреїв, є прикладом найвищої мужності. На таке не наважився жоден інший християнський прелат того часу.
Тож 2008-го року єврейська громада України зробила свій вибір, присудивши митрополиту Андрею Шептицькому звання Праведника народів світу. А визнання Яд ва-Шемом, ми сподіваємося, – ще попереду. Та й рятував євреїв митрополит Андрей не заради диплома, а за покликом свого великого серця.
