Зима буде довгою…
Участь у війні проти України для простих росіян – справа прибуткова. Хоча часто і посмертна
Ілюстрація: IsraGeo.com \ створена за допомогою нейромережі
Рамі ЮДОВІН
Повернувся в Ізраїль знайомий із Тольятті, розговорилися.
Розповів, як у місті закрилося “Рено”, французи забрали своїх інженерів, а заодно й російських. “Автоваз” працює, але фахівців вдень із вогнем не знайти. І не тому, що всі поїхали до Франції, а тому що пішли в Україну.
Остання справа – вигідна.
Щодня ховають людей призовного віку.
Місто невелике, закопують у землю контрактників і мобілізованих.
Не зупиняє. Дуже багато хто хоче на фронт – перспектива заробити гроші, які вони та їхні сім’ї в очі не бачили, дуже мотивує.
Мобілізований товариш мого знайомого благає дружину постаратися “витягнути його звідти”. Ніхто не поспішає, навпаки, його благають залишитися – ну хто ще перекаже його дружині щомісяця на картку по 150 тисяч, хоча насправді і тут наї… ли – обіцяли 180.
Молоді люди, які закінчили технічні ВНЗ Тольятті, мріють потрапити на фронт. Ні, вбивати вони не хочуть, гинути – теж якось не дуже, повертатися без кінцівок – не дай Бог. А ось лагодити бронетехніку – зовсім інша картина моторним маслом. Півроку попрацював – повернувся з ключами від квартири.
Ну, звісно, якщо у людей з’явилися гроші, починається подорожчання всього, зокрема й продуктів, інфляція та інші негаразди. Але хто думає про людей уже непризовного віку?
Кажуть, бабло перемагає зло. Брешуть. Поки у Кремля є бабло, ніяких “братва, багнети в землю” не буде.
І що менше перспектив для молодих людей заробити в мирному житті, то більше їх буде на фронті.
Захід напхав Путіна нафтодоларами і продовжує навіть під час війни торгувати з ним. Комфорту хочеться всім, особливо коли за це платять інші, нехай навіть своїми життями.
Росія стає на військові рейки. Гасло “все для фронту, все для війни” стає актуальним не тільки на словах, а й на ділі.
Як там в “Убити Дракона”:
“Зима буде довга, треба приготуватися”.
Сподіваюсь, хоча б не ядерна.
