БЕНКЕТ БЛАТНЯКА ПІД ЧАС „ЧУМИ“
Михайло ФРЕНКЕЛЬ
У дні, коли в Одесі було чути вибухи рашистських ракет і дзижчання ворожих дронів, “перлину біля моря” згадували і в Москві. Там на першому каналі вкотре стартувала дуже розважальна програма “Три акорди”. Хто не знає – у цій програмі, за твердженням її творців, звучить шансон. Однак насправді всі роки існування “акордів” їхня програма заповнена блатною музикою, яка і ховається під красивим французьким псевдонімом “шансон”
І в той час, коли в Одесі лунало виття сирен, на телеекранах у Москві, високо задираючи ноги, “шансоньє” і “шансонетки” співали й витанцьовували одну з найпопулярніших пісеньок про Одесу “М’ясоїдівська вулиця моя”.
А почалася програма, як і годиться, вищим проявом сучасного російського мистецтва – шлягером “Что ж ты, фраер, сдал назад”. Завершилися ж того дня “акорди” взагалі культовим для цього жанру творінням – “Гоп-стоп”. Причому цей нібито суто чоловічий шлягер проспівала, граючи голосом, колишня одеситка, а нині завзята путіністка Лариса Доліна. Не відаю, навіщо знаменитість з’явилася в програмі в ролі конкурсантки, викликавши ступор не тільки в глядачів, а й у журі.
Швидко зметикувавши у свій час, що прізвище Кудельман шанувальникам російської попси може припасти не до смаку, Лариса взяла як естрадний псевдонім дівоче прізвище матері Галини Ізраілівни і стала Доліною. Ну, це справа для шоу-бізнесу звична. А ось те, що, злякавшись товариства “Пам’ять”, Доліна хрестилася і навіть агітувала декого з колег, багатьом євреям не сподобалося. Але така вже вона – член путінської партії “єдиноросів” і персона, занесена нещодавно до санкційного списку Канади як особа, причетна до поширення російської дезінформації та пропаганди.
Та втім фіг із нею. Я зараз не про це. Я про інше. Співати про “фраєра” і “гоп-стоп”, коли під час війни, затіяної диктатором твоєї країни, гинуть тисячі людей, – це як називається? Думаю, з точки зору притомної людини – це гидота. А ось згідно з ординським менталітетом, це развлекуха і відволікання від огидних реалій буття. Кажуть, що програма записувалася ще рік тому. Але ж співають і танцюють зараз.
Мимоволі напрошується історична паралель. У роки Другої світової війни, коли в розстрільних ярах вбивали дітей і жінок, а на полях битв гинули тисячі й тисячі солдатів, зокрема й німецьких, у кінотеатрах нацистської Німеччини крутили музичні комедії. У них головна секс-бомба рейху Маріка Рьокк хвацько витанцьовувала і співала веселі пісеньки.
Щоправда, після війни з’ясувалося, що Маріка співпрацювала з найкращою радянською розвідгрупою “Крона”. То може, і Долина – якась американська шпигунка?..
А поки що в Одесі так само виють сирени і в багатьох будинках не буває світла, а в Москві знову танцюють “М’ясоїдівську”. Бенкет блатної попси під час воєнної чуми триває.