Годинник зупинився геть
Годинник, що відлічував час до знищення Ізраїлю, регулярно гас через масштабні відключення електроенергії, викликані перевантаженням і крайнім зносом мереж. Тепер він радикально вимкнений ізраїльським авіаударом.
Михайло ФРЕНКЕЛЬ
Годинник зупинився…
Ні, не опівночі, як це було під час супервдалого теракту часів Другої світової війни. Годинник зупинився опівдні. Ну, майже опівдні…
23 червня 2025-го року о 12 годині 45 хвилин ударом ізраїльської авіації було знищено монументальний годинник, що стояв у центрі Тегерана на площі Палестини. Навіщо ж знадобилося ізраїльтянам бомбити споруду, яка не є військовим об’єктом? Так, годинник на площі не міг стріляти в прямому значенні цього слова. Але він був зброєю політичною та ідеологічною. Зловісна ідеологія тих, хто його встановлював, полягала у знищенні Ізраїлю та єврейського народу.
Чи знаєте ви, хто такий Махді? В ісламі, особливо в шиїзмі, це аналог іудейського Машіаха і християнського Месії. Словом, це той великий і незламний, хто прийде до людей наприкінці часів і встановить Божественний порядок. Махді в перекладі з арабської означає “той, кого спрямовує Аллах”.
Ще раз нагадаємо, що віра в прихід Махді особливо сильна в шиїтській версії ісламу. Але вся справа в тому, що в Корані пророк Мухаммед про Махді чомусь не згадав. Тому образ Махді і все, що з ним пов’язано, різними мусульманськими теологами трактується не однаково.
1979-го року шляхом обману народних мас на хвилі антишахської революції владу в Ірані захопили аятоли. А хто такий аятола? Це богослов, який має право самостійно виносити рішення з питань ісламського права, та й взагалі буття.
І ось через деякий час після початку свого правління аятола Хомейні та його поплічники вирішили надати легенді про Махді конкретного змісту. Сенс похмурий і жахливий. Вони заявили, що прихід великого Махді був би вельми близький, але є одна серйозна перешкода, що заважає його швидкому прибуттю. І це… Вгадайте з трьох разів… Ні, не буду мучити вас очікуванням відповіді. Головною перешкодою на шляху Махді до правовірних є існування Ізраїлю та його народу.
Це при тому, що пророк Мухаммед, який мав серйозні богословські суперечки з сучасними йому іудеями і навіть деякі військові сутички з ними, не закликав до поголовного знищення євреїв. То в чому ж причина такої постанови аятол? Здоровий погляд на події підказує нам, що ця людиноненависницька стратегія була продиктована аж ніяк не “божественними” ідеями, а практичною політикою так, як її розуміли аятоли. Вони вирішили переплюнути своїх арабських сусідів сунітів у їхньому протистоянні з Ізраїлем і в такий спосіб стати головним мусульманським авторитетом у регіоні Близького та Середнього Сходу. І тоді аятоли постановили, що єврейська держава має бути знищена до 2040-го року. А на практиці вирішили, що найкращим способом вразити Ізраїль було б скинути на нього атомну бомбу. Як символ цієї “священної” постанови в Тегерані на площі Палестини було встановлено монументальний годинник. Не простий годинник. Він вів зворотний відлік від 2040-го року, фіксуючи час, що залишився “проклятим іудеям” існувати на землі…
Сьогодні в Україні, мабуть, не знайдеш експерта чи блогера, який би собі не уявляв, якими є справжні цілі путінського війська. Так, вони – у повному знищенні української державності. Звичайно, українці обґрунтовано цим обурені і вважають, що такого ворога потрібно знищувати будь-якими способами. І це справедливо. Адже якщо не знищити ворога, який загрожує тебе вбити, він вдарить по тобі першим.
Але ось чую висловлювання одного більш-менш відомого в минулому дипломата. Він висловлює сумнів у доцільності ліквідації іранських учених, які особисто нікого не вбивали. Дозвольте, а кого особисто вбивали Кива або Портнов? Але ж ніхто в Україні не проти того, що вони вже слухають концерт Кобзона. Що за логіка? Нам можна, а іншим не можна?
Однак головне в тому, що ніяких “мирних” учених ізраїльтяни не вбивали. Згадаймо світову історію створення ядерної зброї.
Всерйоз занепокоєний тим, що німецькі фізики, які працювали на нацистів, просуваються до створення смертоносної зброї, великий Альберт Ейнштейн, спільно зі своїм колегою Лео Сцилардом, написав листа президенту Рузвельту про необхідність випередити нацистів, інакше на світ чекає страшна катастрофа. На щастя, Рузвельт, на відміну від Гітлера, чітко усвідомив величезну важливість проблеми, і американці приступили до створення атомної бомби. Вчені, які зібралися, до речі, з багатьох країн, розуміли, наскільки важлива їхня робота – вони повинні врятувати цивілізацію від загибелі. Коли бомбу було створено, американський президент Гаррі Трумен наказав скинути її на японські міста, що вкрай настрожило керівництво СРСР, яке злякалося, що воно може програти американцям нову війну. І через кілька років радянські вчені теж змогли створити атомну бомбу.
Свого часу мені довелося поговорити з лауреатом Нобелівської премії з фізики академіком Віталієм Лазаревичем Гінзбургом. Він теж був причетний до створення радянської ядерної зброї. Тоді він сказав мені, що вчені, які створювали цю зброю, були щиро впевнені, що рятують свою батьківщину. Адже якщо американці атакували японців, вони можуть цією зброєю напасти і на Радянський Союз. Тож вони були впевнені, що їхня робота спрямована на захист країни, в якій жили їхні діти та сім’ї.
А ліквідовані ізраїльтянами іранські фізики добре усвідомлювали, що створюють зброю, спрямовану на знищення країни, народ якої їм нічого поганого не зробив. Правителі Ірану постійно твердили, що мають намір за першої ж можливості знищити Ізраїль. І цією можливістю якраз мала стати ядерна зброя. На неї конкретно і свідомо працювали іранські ядерники. Ні, ніяк не можу вважати їх мирними вченими. Готувалися вбивати інших, але доля розпорядилася по-іншому. Не рий іншому яму – сам у неї потрапиш…
Як показали події недавніх років, в Ірані досить багато людей, особливо молодь, незадоволені жорстокістю і мракобіссям режиму аятол. Хто знає, можливо, в їхньому середовищі незабаром з’явиться той Махді, який принесе Ірану мир і свободу.
