Каудільйо міг стати жертвою Голокосту?
Франсіско Пауліно Ерменехільдо Теодуло Франко Баамонде. Фото: Wikipedia / Biblioteca Virtual de Defensa
Німці підозрювали Франсіско Франко в єврейському походженні. Про це йдеться в розсекреченому документі СС 1936 року
Газета «The Times» повідомила про виявлення у Федеральному архіві Берліна унікального документу СС, який свідчить про те, що нацистська Німеччина в 1936 році серйозно розглядала чутки про єврейське походження іспанського диктатора Франсіско Пауліно Ерменехільдо Теодуло Франко Баамонде. Документ був знайдений істориком Марком Наварро в рамках його дисертаційного дослідження про іспанську дипломатію в нацистській Німеччині.
Записка, складена за дорученням Генріха Гіммлера, має назву «Тема: генерал Франко. Іспанія» і фіксує інформацію, отриману від Федеріко Нільсена-Рейеса, болівійського дипломата, який перебував у Берліні наприкінці 1936 року. Нільсен-Рейес, відомий як прихильник нацистської ідеології, направив до СС повідомлення, в якому стверджував, що Франко «має єврейське походження».
Цей донос, за даними «The Times», які російською мовою наводить «Лехаїм», виявився досить значущим, щоб бути офіційно зареєстрованим в документах СС. Дослідники вважають, що сам факт обговорення такого питання всередині нацистської бюрократії свідчить про масштаби одержимості расовою політикою навіть щодо союзників. Незважаючи на підтримку Франко з боку Третього рейху під час громадянської війни в Іспанії (1936–1939), в СС виявляли обережність і недовіру.
Історія Франко і євреїв довгий час була предметом суперечок. Одні історики підкреслюють його відносну терпимість — в тому числі захист сефардів у Франції від депортації, інші вказують на антисемітську риторику і фактичне пособництво в арійських фільтраційних процедурах, що проводилися в Іспанії і на її кордонах.
Однак виявлений документ вперше демонструє, що нацисти допускали і навіть мали намір перевірити версії про можливу єврейську ідентичність Франко. На думку ряду дослідників, це відкриття додає важливу деталь до картини амбівалентних стосунків між фашистською Іспанією та нацистською Німеччиною, де навіть ідеологічна близькість не скасовувала параною расової чистоти.
У зв’язку з цим було б цікаво дізнатися про інші документи, пов’язані з можливим єврейством Франко (багато дослідників вважають, що він був нащадком маранів, який зберіг симпатії до євреїв). Чи не планували найзапекліші нацисти відправити в концтабір і каудільйо, щоб «остаточне вирішення єврейського питання» стало ще остаточнішим?
До речі, як повідомляє Вікіпедія, під тиском міжнародної спільноти, що особливо посилився після самогубства відомого інтелектуала Вальтера Беньяміна, якому було відмовлено у виїзді через Іспанію до США, Франко не тільки закривав очі на те, що іспанські прикордонники за хабарі пропускали на територію країни євреїв, які втекли з окупованих країн, але й відмовлявся прийняти антисемітське законодавство. З цієї причини історіографія сучасного Ізраїлю ставиться до нього поблажливо, незважаючи на його співпрацю з Гітлером.
Крім євреїв, на території Іспанії рятувалися збиті над Францією льотчики антигітлерівської коаліції, яким вдалося перейти Піренеї. Терпимість режиму Франко до них доходила до того, що їм навіть не заважали за свої гроші фрахтувати судна і відправлятися на території, підконтрольні західним союзникам.
