Розкрито історію єврейських дівчат з легендарного фото про порятунок від Голокосту
Фотографія трьох єврейських дівчаток, які втекли від Голокосту з нацистської Німеччини, стала культовою – вона з’являлась в музеях, на виставках та публікаціях. Цей знімок був зроблений на станції Ліверпуль-стріт у Лондоні, але протягом більше ніж 80 років було невідомо, хто саме зображений на ньому.
Про те, як склалася доля цих дітей повідомило BBC. Одна з дівчат на фото, на ім’я Інге, розповіла, що не має спогадів про момент зйомки і протягом багатьох десятиліть навіть не знала про існування цього знімку.
Будучи п’ятирічною дівчинкою, Інге втекла з Бреслау в Німеччині – сучасний Вроцлав, Польща – разом із своєю десятирічною сестрою Рут.
Їхня мати та молодша сестра залишилися у Німеччині – їх вбили в Аушвіці.
Тільки коли Інге стала пенсіонеркою, вона зрозуміла, що вона та її сестра Рут, яка померла у 2015 році, стали іконами Голокосту та “Kindertransport” – масової евакуації єврейських дітей з нацистської Німеччини у 1939 році.
Вона знайшла це фото у книзі історика Мартіна Гілберта під назвою “Ніколи знову”.
“Це було справжнє здивування”, – розповідає Інге, дівоче прізвище якої Адамец.
“Він щойно написав книгу “Три маленькі дівчинки”, тож я написала йому і сказала, що ми ще живі”, – каже вона. – “Я не знаю, хто ця третя дівчинка з лялькою. Я ніколи не знала, хто вона”.
Дівчинкою з лялькою виявилася 10-річна Ханна Кон, що прибула тим же поїздом разом із своїм братом-близнюком Гансом, якого пізніше назвали Джеральдом, з міста Галле в Німеччині.
Штанини Ганса можна розгледіти на оригінальній скляній пластинці фотографії.
Так само, як Інге та Рут, Ханна не пам’ятала, як саме було зроблено це фото, але вона мала згадки про подорож і ляльку.
Вона померла у 2018 році, але своїми спогадами про втечу з нацистської Німеччини поділилася в інтерв’ю Лондонському університету.
“Я пам’ятаю, як ми проїжджали через Голландію, і добрі жінки дарували нам булочки та лимонад”, – розсказала вона.
“Ми приїхали на станцію Ліверпуль-стріт у потязі з Гарвіча, сидіння там були обтягнуті, не дерев’яні, і я дуже хвилювалася, що ми помилково опинилися у першому класі”, – розповідала Ханна. – “Також я хвилювалася, що ми їдемо на Ліверпуль-стріт, оскільки думала, що ми їдемо до Лондона, а Ліверпуль – це інше місце… Проте ми потрапили у цей великий зал. Я тримала у руках ляльку, яку назвала Евелін”.
Ханна вперше дізналася про фотографію, коли її брат побачив її на виставці в бібліотеці Камдена в Лондоні, присвяченій 50-річчю Kindertransport.
Її дочки-близнючки, Деббі і Гелен Сінгер, розповіли, що вона завжди цікавилася, хто були дві інші дівчинки.
“Коли ми побачили фотографію, на якій вона сидить з косою та своєю лялькою, вона сказала: “Цікаво, хто ті дві інші дівчинки?” – згадала Деббі.
Але лише після понад 80 років, коли вони натрапили на аудіосеріал BBC під назвою “Дівчата: Порятунок від Голокосту”, її дочки дізналися правду.
“Це був День пам’яті жертв Голокосту, і моя подруга надіслала мені посилання на новину на вебсайті BBC”, – зізналася Гелен. – “Спочатку я подумала: “Чому вона мені це прислала?” І коли я прокрутила сторінку, побачила фотографію з мамою та іменами двох інших дівчат, Рут і Інге”.
“Ми були в захваті. Я написала Деббі: “Ми знайшли цих дівчат”.
Інге нарешті зустрілася з дочками Ханни в Імперському військовому музеї в Лондоні, де фотографія була виставлена протягом понад 20 років. Вони бажали дізнатися більше про свою родину та події, що сталися після того, як було зроблено це фото.
“Інге – особлива людина в нашому житті”, – сказала Деббі. – “Я думаю, що мама дуже пишалася б нами”.
“Вона завжди згадувала про цих двох маленьких дівчаток, і те, що ми їх знайшли, мало б велике значення для неї”, – додала вона.
Під час візиту Деббі та Гелен Сінгер архів Getty оновив підпис до фотографії, додавши імена всіх трьох дівчат.
“У мене на очах з’явилися сльози, оскільки ім’я нашої матері та її походження тепер є в описі цієї фотографії разом з Інге та Рут, і вони більше не є безіменними дітьми”, сказала Деббі.
“Це не просто були ‘три маленькі дівчинки’, це були люди з важливими іменами та життями”, – погодилася Гелен.
“Вони заслуговували, щоб їх імена були згадані, і ми віримо, що наша мати була б цьому рада”, – додала вона.
89-річна Інге, яка зараз проживає в Лондоні, чекала понад 80 років, щоб дізнатися ім’я доброї дівчинки, яка поділилася з нею своєю лялькою.