Влада ГОЛЬДШТЕЙН: Захід – наступний
Незважаючи на теракти останнього десятиліття, Європа ще не прокинулася від дрімоти смертельно небезпечної політкоректності
Ілюстрація: IsraGeo.com / створена за допомогою нейромережі Kandinsky
З моменту паризьких терактів 13 листопада 2015 минуло вісім років, і цей період ознаменувався зміною парадигми європейської системи національної безпеки. Відбувся комплексний перегляд стратегій реагування, зумовлений багатогранними викликами: протистоянням “Ісламській державі” в Сирії та Іраку, різким збільшенням припливу мігрантів і біженців, ліберальною внутрішньою політикою європейських урядів та загостренням близькосхідних конфліктів.
У сучасному науковому дискурсі простежується пряма залежність між поширенням терористичних загроз і загостренням регіональних конфліктів.
Різанина 7 жовтня на півдні Ізраїлю оголила перед світовим співтовариством істинне обличчя ХАМАСу. Незважаючи на те, що європейське керівництво схвалює антитерористичні зусилля Ізраїлю в боротьбі з ХАМАСом, у країнах ЄС періодично відбуваються пропалестинські демонстрації, антисемітські заворушення, відкриті напади й підбурювання до насильства. Рада національної безпеки та міністерство закордонних справ Ізраїлю у своїй важливій інформаційній заяві від 3 листопада закликали громадян Ізраїлю, які перебувають за кордоном, переглянути свою присутність за кордоном і уникати “гарячих точок” протесту. Такі рекомендації підкреслюють різку ескалацію антисемітизму у світі, що дещо суперечить міжнародній солідарності з Ізраїлем.
“Експорт” ідеології ХАМАСу в Європу, що розпочався понад вісім років тому, нині глибоко вкоренився, про що свідчить зростання кількості її прихильників. Це проникнення являє собою серйозну загрозу для національної безпеки Європи. Ізраїльський афоризм у соціальних мережах “The West is Next” (“Захід – наступний”) відображає небезпеку того, що терористична діяльність може активізуватися в західних країнах.
Про зростання впливу ХАМАСу і подібних до нього угруповань свідчать широкомасштабні та тривалі демонстрації в Німеччині, Франції, Данії й Великій Британії (яка нині не входить до ЄС), зокрема із забороненою символікою і прапорами “Талібану”, “Аль-Каїди”, ІГІЛ і ХАМАСу.
Стримана, а часом і зовсім відсутня реакція європейських правоохоронних органів на подібні демонстрації потенційно сприяє пробудженню “сплячих” осередків, готових скористатися цими недоліками, поглиблюючи тим самим кризу національної безпеки, що розпочалася 2015 року, і посилюючи антисемітські настрої в країні.
Варто зазначити, що в Канаді та США, де вже було зафіксовано напади на громадян єврейського походження з боку адептів ХАМАСу, також спостерігається ескалація напруженості в суспільстві як у середовищі близькосхідних іммігрантів, так і серед громадян не єврейської національності, особливо щодо вихідців з Ірану.
Примітка: в Ірані понад рік періодично відбуваються масові мітинги з вимогами зміни режиму аятол, ліквідації органу “поліції моралі” і зміни курсу розвитку держави під керівництвом поміркованих, демократичних сил. Багато демонстрантів відкрито висловлюють своє бажання нормалізувати відносини з Ізраїлем і засуджують дії ХАМАСу.
Трагедії в Батаклані у 2015 р., на різдвяному ринку в Берліні у 2016 р. і на набережній Ніцци у 2016 р. забрали життя переважно не євреїв-європейців.
Це сигналізує про те, що самої лише солідарності з Ізраїлем на офіційному рівні недостатньо ні для гарантування безпеки європейських громадян, ні для ізраїльтян, які перебувають на їхній території.
Бюрократичний законодавчий апарат Європи перешкоджає делегітимізації ворожої символіки та пронацистських, протерористичних настроїв. Навіть якщо такі країни, як Австрія та Німеччина, займають більш жорстку позицію щодо подібних проявів насильства, необхідно провести цілісну трансформацію системи безпеки в регіоні.
Крім того, події в секторі Гази свідчать про те, що ставлення і методи протесту стають дедалі залежнішими від дій ЦАХАЛу. Це зрушення може серйозно вплинути на безпекову ситуацію в Європі, хоча й не призведе до прямої зміни стратегічного підходу ЦАХАЛу в Секторі Гази.
Цілі ХАМАСу виходять за рамки знищення Ізраїлю як єврейської держави і включають в себе глобальний джихад. Армія оборони Ізраїлю та ізраїльське населення, яке виступає оплотом її захисників, залучені до боротьби, що виходить за рамки національного виживання, – боротьби за самі цінності цивілізованого світу.
