Україна переможе!
Kyiv Jewish Forum цього року пройшов у Вашингтоні
На відміну від попередніх, цьогорічний Київський Єврейський Форум (Kyiv Jewish Forum) був присвячений не єврейській спільноті України та світу, як це було до того, а війні. І цілком зрозуміло чому. Додаткове пояснення цьому криється й у гаслі Форуму – Stand with Ukraine. Чому основний майданчик Форуму був не у Києві, також зрозуміло. Але чому він розташувався у столиці США? Відповідь на це питання криється у лідерстві Штатів у допомозі Україні. Однак світова єврейська спільнота, включно з Ізраїлем, не мають наміру пасти задніх.
15 лютого Kyiv Jewish Forum відкрив його ініціатор – президент Єврейської конфедерації України, віцепрезидент Всесвітнього Єврейського Конгресу Борис Ложкін. Виголошуючи вступну промову, він був на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні.
«Минув рік від початку наймасовішого конфлікту, який бачила Європа за багато десятиліть. Торік у лютому майже ніхто не вірив, що Україна зможе вистояти перед жорстоким штурмом держави-агресора, чия військова сила, як нам казали, значно перевершували Україну», – сказав він.
На той час, зауважив Ложкін, Україна могла покладатися лише на три ключові чинники: рішучість українців захищати свою країну, стійкість і мужність військово-політичного керівництва на чолі з президентом Володимиром Зеленським і підтримку багатьох друзів.
Рік цієї війни, на його думку, по праву слід назвати роком об’єднання, адже виклики об’єднали всіх громадян України, зокрема, етнічних українців, росіян, поляків, татар, греків та євреїв, в єдину політичну націю.
«Ця жахлива війна також об’єднала всіх наших друзів по всьому світу. Ми безмежно вдячні всім нашим партнерам за єдність у допомозі Україні», – додав Ложкін.
Окремо він підкреслив масштаб лідерства США в організації та керівництві цією підтримкою, а також допомогу з боку світової єврейської громади: «Вона допомогла українцям пережити ці 12 місяців, і продовжує допомагати».
На його переконання, від України сьогодні залежить майбутнє Європи та всього цивілізованого світу. Перемога України означатиме перемогу міжнародного порядку, який ґрунтується на демократії, правах людини та верховенстві права.
Зусилля коаліції на підтримку України, упевнений Ложкін, мають забезпечити покарання Росії за акт агресії, а також за численні воєнні злочини та злочини проти людства.
«Це єдиний результат, який стримає інші авторитарні режими від ведення агресивних воєн у майбутньому», – сказав ініціатор KJF.
Вибір Вашингтону як основного майданчика KJF, ймовірно, був продиктований найбільшим внеском саме США у допомогу Україні та беззаперечним лідерством Штатів у цьому процесі. Саме тут вирішуються питання багатомільярдної допомоги Україні.
Можливо, саме з цієї причини сценарій Форуму був розроблений таким чином, аби учасники могли сконцентруватися на двох найважливіших темах: перемога України та її післявоєнна відбудова. Саме на цьому була зосереджена майже вся увага, причому з семи панелей Форуму чотири були присвячені майбутньому повоєнному періоду.
Ніхто з учасників KJF-2023 не висловив жодного сумніву у необхідності допомогти Україні перемогти Росію, і кожен був впевнений, що Україна отримає всю військову допомогу, а також допомогу у відбудові після війни.
У вступному слові Борис Ложкін одразу ж окреслив результат, який світ має отримати після війни: і перемога України, і покарання Росії за акт агресії, а також за численні воєнні злочини та злочини проти людства. Всі наступні учасники так чи інакше демонстрували відсутність сумнівів у такому розвитку подій.
«Кінцева мета, навколо якої ми всі маємо об’єднатися, полягає у тому, аби Путін програв. Ми повинні допомагати Україні вести цю війну таким чином, щоб було ясно, що вона збирається домогтися остаточної поразки Росії», – впевнений Леон Панетта, директор ЦРУ (2009-2011) та міністр оборони США (2011-2013).
Він зазначив, що зараз на полі бою виникла певна тупикова ситуація, але у війні не існує такого поняття, як безвихідь: ви або виграєте, або програєте. Тому Панетта вважає, що Україні має бути надана будь-яка допомога, яка їй потрібна не тільки для того, щоб зупинити російський, але й для того, щоб мати можливість організувати власний наступ, який виштовхне росіян з Донбасу і, зрештою, з Криму.
Борис Джонсон, колишній прем’єр-міністр Великої Британії, під час Форуму дав велике інтерв’ю, у якому також заявив, що перемога України – головна мета війни.
«Позиція, яку Велика Британія зайняла з першого дня, полягала в тому, що Путін має зазнати поразки, а Україна має досягти успіху, Україна має перемогти», – сказав Джонсон.
Конгресвумен від Демократичної партії, співголова українського кокусу (групи підтримки) в Конгресі США Марсі Каптур вважає, що Україна – це ідея, а не просто нація, і перемога України у війні проти Росії важлива для самої концепції свободи.
«Україна є не просто нацією. Вона є ідеєю, що люди, які раніше були поневолені, тепер можуть бути вільними, і коли цей момент настане, життя мільйонів людей з часом стане кращим», – сказала Каптур.
З цієї причини вона впевнена, що, попри різні підходи до підтримки України з боку Республіканської та Демократичної партій, ця підтримка є сильною з обох політичних боків.
Таким чином, учасники Форуму з впевненістю промовили слова, які, ймовірно, згодом офіційно пролунають і з боку США та Євросоюзу: мета допомоги, мета війни – поразка Росії і покарання її військово-політичного керівництва.
Учасники KJF часто порівнювали Україну та Ізраїль, оскільки обидві держави знаходяться в оточенні недружніх країн. Зараз не існує відповіді на питання, якою буде Росія після її поразки, однак навіть чисто теоретична можливість її демократизації, яка могла би стати гарантією безпеки для її сусідів, поки є дуже примарною. Так само не існує підстав сподіватись на те, що той, хто прийде після Путіна, зможе надати хоча б мінімальні гарантії того, що одного разу Кремль не захоче взяти реванш. І попри бажання бачити результатом перемоги розпад Росії, наразі підстави для початку цього процесу також не проглядаються. Отже, зрозуміло, що небезпека для України з боку Росії існувала, існує і існуватиме ще довго.
І тому було цікаво, що під час Форуму розгорнулась дискусія про те, хто більше має допомагати Україні після її перемоги.
Роберт О’Браєн, радник президента США з національної безпеки (2019-2021), зазначив, що, попри лідерство США, Європа також має зробити реальний внесок у боротьбу України.
«Американці не можуть займатися війною в Європі більше, ніж європейці. Їм дійсно потрібно об’єднатися і надати Україні таку ж підтримку, яку надають американці», – зазначив О’Браєн.
З ним погодився і колишній командувач військами США в Європі, генерал у відставці Бен Годжес.
«Я впевнений, що сильна двопартійна підтримка триватиме. Хороша новина полягає в тому, що всі кошти, які будуть витрачені США цього року для підтримки України, вже погоджені та виділені. Тож нам не потрібно турбуватися про це», – сказав Годжес.
Однак генерал вважає, що в Конгресі США не буде великого ентузіазму витрачати багато грошей на відбудову України, бо там думають, що це Європа має зробити крок вперед і взяти на себе більше.
Говорячи про двопартійну підтримку США, не можна не згадати таку ж партійну єдність Великої Британії. Як зазначило видання Tablet, інформаційний партнер KJF-2023, і праві, і ліві Англії навіть критикували Бориса Джонсона за недостатню швидкість допомоги України. У британців навіть не виникло питання, чому вони мають витрачати гроші.
«Просто те, що сталося в Україні, справді вразило британців, і ми якимось глибоко емоційним чином співчували українцям у їхній боротьбі та стражданнях. Тут немає нічого складного: люди просто відкрили свої серця для України», – вважає Джонсон.
Однак у суперечках про те, хто робить і має робити для України більше, учасники Форуму не забули й про те, що має зробити сама Україна.
«Ізраїль – одне з головних місць високих технологій у світі. Чому він став таким? Одним із головних факторів були війни. З’явилося багато успішних стартапів, включаючи «єдинорогів», які займаються військовим виробництвом. Я вважаю, що Україна має зробити те саме. І Україна могла б бути центром військових високих технологій в Європі, центром високих технологій взагалі. Україна, до речі, зараз також дуже успішна в цьому», – сказав Борис Ложкін.
Посол держави Ізраїль в Україні Міхаель Бродський запевнив, що його країна підтримує Україну і буде продовжувати підтримувати її. За його словами, Ізраїль стане дуже активним партнером України в процесі відбудови, і така робота вже розпочалась.
Його колега, посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук, розповів, що зараз Україна отримує велику допомогу від ізраїльських компаній, неурядових організацій та волонтерів, однак на державному рівні ще залишаються невикористані можливості для співпраці.
Серед перспективних напрямів співпраці двох країн Корнійчук назвав допомогу пораненим, яких прийняв ізраїльський уряд і які отримують протези в ізраїльських лікарнях. Також триває робота над спільним проєктом із створення системи раннього попередження ракетних ударів і атак безпілотників.
Головний рабин України Моше Реувен Асман також вважає, що Україна може використати досвід Ізраїлю, який живе у стані війни фактично з 1948 року.
«Як тільки війна закінчиться, весь світ відновлюватиме Україну. Ізраїль проходив багато воєн, і він вже знає, як швидко перейти від війни до мирного часу, як швидко заліковувати рани, які нанесла ця проклята війна», – сказав він.
«Україні потрібна підтримка світової спільноти. Вона потребує підтримки Ізраїлю. І тут є впливові люди, які можуть це забезпечити», – сказав Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету, митрополит Філадельфійської архиєпархії УГКЦ у США. І під словом «тут» він мав на увазі Kyiv Jewish Forum.
В цілому загальна тональність виступів учасників Форуму виявилася такою ж дружньою, як і тональність дій країн – союзників України та їх лідерів, у тому числі ЄС та НАТО. Оскільки KJF збирає найвпливовіших персон, очевидно, що їхня думка так чи інакше буде врахована людьми та лідерами країн, які приймають важливі рішення.
Ще зарано казати про практичні результати Форуму, але без сумніву його наслідком стане ще більша згуртованість світової спільноти – не лише єврейської – навколо перемоги та відбудови України.
