Єрусалим тобі в дишло
Волога мрія російського імперця. Ілюстрація: IsraGeo.com / Bing
Михайло ФРЕНКЕЛЬ
Давненько не заглядав я в Книгу рекордів Гіннесса. А якби навіть і заглянув, то навряд чи знайшов би в ній відомості про найбільшу в світі психлікарню. Тим часом територія її воістину величезна – 1/8 світової суші.
Так, це вона, матінка Рассєя. І не слід тут дивуватися, адже навіть знамениті її поети стверджували, що “умом Россию не понять”. Та й як зрозуміти, якщо розумного в ній ледь-ледь. А особливо з розумом погано у “російської політичної еліти”. Й із самим нинішнім московським “государем” щось не теє: постійне роздвоєння особистості. То йому здається, що він Олександр Невський, то Катерина Друга, то цар Олексій Михайлович, який пильно вивчає послання Богдана Хмельницького. Ось тільки трактування діянь персонажів історії Московії в нього доволі своєрідні й не дуже стикуються з дослідженнями серйозних істориків.
Стверджує, наприклад, кремлівський володар, що Олександр Невський ух який воїн був! Не тільки шведів і тевтонів бив, нехай і в невеликих кількостях, а й Європу захистив від монгольської навали. Щоправда, останнє твердження, мабуть, сильно здивувало б хана Бату (він же Батий), володаря західної частини імперії монголів Джучі улусу, відомого в російській історіографії як Золота Орда. Адже Невський насправді з монголами не воював. Ба більше – його батько князь Ярослав був названим братом Бату, а сам Олександр – названим братом Сартака, сина Бату.
Одного разу хан всієї монгольської імперії Ґуюк запросив Бату на курултай. Однак Бату до Каракорума не поїхав, добре знаючи підступність свого двоюрідного братика, з яким ворогував довгі роки. Замість себе він послав на курултай Ярослава. Бату не помилився у своїх підозрах: роздратований його неявкою Ґуюк отруїв Ярослава.
Не беруся судити, чи була відома Бату така людська властивість, як докори сумління. Але після того, що сталося, він віддав у князювання Олександру багато міст Русі, серед них – малозначне поселення Москва. Тож на звання “мати міст руських” білокам’яна претендувати ніяк не може. І довгий час на Московії вимушено визнавали, що “матір’ю” був Київ.
Однак нині немає меж для польоту історичної фантазії на Рассєюшкє. І зовсім недавно Київ зник із тамтешніх шкільних підручників історії. Мабуть, сильно дратувало ім’я стародавнього міста тих, хто не зміг узяти його ні за три, ні за триста тридцять три дні.
Однак святе місце порожнім не буває. Про те, яке місто справді є “матір’ю городов русскіх”, пояснив Олександр Дугін. І це нічого, що багато політологів вважають його фашистом, хоча б за заклики вторгнутися в Україну і вбивати там усіх, хто опирається “русскому міру”. Сам же Дугін себе вважає ідеологом якогось “євразійства” і мріє про створення “євразійської імперії!”. А її межі, як стає зрозуміло з писань Дугіна, мають підозріло збігатися з кордонами царської російської імперії. Сам-то Олександр Гелієвич людина мила і з хорошої сім’ї: його батюшка був генерал-лейтенантом ГРУ. Але злі язики його всіляко обзивають і оббріхують, що саме він і є натхненником усіх історичних пошуків нинішнього “государя”. Ось воно як! Тому й не дивно, що Дугін, як новий месія російської історичної думки, і визначив, яке саме місто насправді є “мать єго русскіх”. І це (нервових прошу прийняти заспокійливе)… – Єрусалим.
Так-так, радій, Росія! “Єрусалимнаш!”
“Російське місто, мати всіх міст, Єрусалим буде російським або його не буде взагалі. А правити там буде його величність Кітаврас. Так свідчить таємна Голубина книга. Книга глибин. Російський цар – усім царям цар”, – написав Дугін у Телеграмі.
Потім він накинувся на ізраїльського прем’єра Беньяміна Нетаніягу, звинувативши того у вбивствах на релігійному ґрунті.
“Бібі знищує десятками тисяч усіх підряд – правих і винних – тому, що так кажуть йому Тора і талмуд (у певній інтерпретації). Це зовсім не смішно. Навпаки, варто поцікавитися, що говорять про кінець часу наші православні священні книги, наші сакральні джерела, наші старці. Не недоумкуваті економісти, а ті, хто набагато ґрунтовніший і серйозніший. А відповідати Бібі готуються іранці з опорою на їхні уявлення про момент Махді. І знову економісти відпочивають. Міф сильніший за реальність – хоча б тому, що реальність теж міф, тільки невдалий, безбарвний і дурний”, – повідомив він.
І далі Дугін віщає: “Тепер Ірану нічого не залишається, як атакувати Ізраїль. Усіма силами Спротиву. Ця війна почнеться шиїтами, але в якийсь момент не може не стати війною всіх мусульман”, – вказав він, зазначивши, що у Тегерана “є всі підстави розпочинати війну з Ізраїлем якомога швидше”.
“Треба враховувати таймінг: Байден її абсолютно не хоче, оскільки його пріоритетом є вибори і підтримка України проти нас, а ось Трампу, навпаки, ми байдужі, а Ізраїль дорогий… США і НАТО обов’язково долучаться, але з величезним небажанням. Тим часом ми візьмемо Київ і різко посилимося. Ось тут прийде Трамп або в США почнеться громадянська війна. А світ уже буде іншим”, – спрогнозував Дугін.
Мрії, мрії! Де ваша солодкість…
Ох, як мариться комусь у кремлі або бункері, що нерозумні янкі з якоїсь дурі затіють громадянську війнушку і віддадуть Московії і Київ (от він знову і з’явився в російських мареннях), і всю “Гейропу”. Оце зараз! Роззявляй рота ширше…
Але ось про Голубину книгу і його величність Кітавраса – це сказано сильно і переконливо! Хоча – стоп! Щось схоже я вже читав. От тільки де? А, ось воно! “Сьогоднішній день – є день найбільшого торжества! В Іспанії є король. Він знайшовся. Цей король я. Саме тільки сьогодні про це дізнався я. Зізнаюся, мене раптом наче блискавкою осяяло. Я не розумію, як я міг думати й уявляти собі, що я титулярний радник. Як могла зійти мені в голову ця навіжена думка? Добре, що ще не здогадався ніхто посадити мене тоді в божевільню. Тепер переді мною все відкрито. Тепер я бачу все як на долоні. А раніше, я не розумію, раніше все було переді мною в якомусь тумані. І це все відбувається, гадаю, через те, що люди уявляють, ніби людський мозок знаходиться в голові; зовсім ні: він приноситься вітром з боку Каспійського моря”. (М. В. Гоголь, “Записки божевільного”).
Так, звісно, у класика складніше сказано. Але й у Дугіна непогано вийшло. Кітаврас йому в дишло, а не Єрусалим!
