російсько-українська війна

Напередодні вирішального наступу

Номер: May 2023

Ізраїльський військкор – про те, що відбувається на українсько-російських фронтах

Довгі роки Росія була нездатна освоїти масове виробництво ефективної подоби американських JDAM (на фото). Продемонстрований російський аналог зовні виглядає як кустарний виріб. Уламки таких бомб і самого комплекту вже виявляли в різних місцях, явно далеко від важливих цілей. Серед іншого, і на вулицях… контрольованого Росією Донецька. Тобто в наявності очевидний натяк на проблематичну надійність. Фото: Wikipedia / U.S. Navy photo by Photographer’s Mate Second Class Felix Garza Jr..

Давид ШАРП

Обговорення майбутнього українського контрнаступу останніми тижнями частенько затьмарювало те, що відбувається на фронті. Гіпотетичні плани командування ЗСУ стали ще актуальнішими з огляду на численні витоки секретної інформації з Пентагону і, як наслідок, питання про те, чи можуть документи, що стали надбанням гласності, вплинути на те, що відбувається, насамперед, на рішення про старт операції.

(more…)

“Я не стріляю в людей заради забави”

Номер: April 2023

Ізраїльський доброволець у ЗСУ – про найкровопролитнішу війну XXI століття

Євген ЛЕГАЛОВ

“Хоч мені й не хочеться це говорити, але мені не подобається українська їжа, – розповідає 58-річний ізраїльський доброволець Арія (Ар’є) Бен-Ієгуда. – За рік в Україні я втратив кілька кілограмів. Люди тут – вони просто чудові. Тут немає ніякого антисемітизму. Неймовірна країна, в якій я знайшов багато нових друзів. Я б не сказав, що культурні відмінності від місць, де я ріс, настільки великі. Тільки ось їжа. Ну і мова, звісно”.

(more…)

Разом з Україною — до перемоги!

Номер: March 2023

Посли 26 країн-членів Європейського Союзу, які акредитовані в Ізраїлі, підготували колективне звернення до ізраїльської громадськості.

Фотографія надана прес-службою Євросоюзу

24 лютого 2022 року, рік тому, Росія розпочала жорстоку війну проти України. В цей момент Юрій (ім’я змінено), 73-річний пенсіонер із Херсона, ще не відчував потреби залишати свій будинок. Його діти, які живуть у Німеччині та Ізраїлі, були дуже стурбовані долею батька: армія загарбників наближалася і зрештою захопила місто. Але Юрій запевняв дітей, що з ним усе гаразд. Юрій залишався у місті ще кілька місяців, незважаючи на жорстокість російської окупації та благання дітей про від’їзд. У листопаді, коли війна впритул підійшла до його будинку, він став біженцем: перетнув Дніпро і вирушив до Грузії, звідки потім відлетів до Ізраїлю. Зараз він живе з дочкою та її сім’єю у передмісті Тель-Авіва та вдячний Державі Ізраїль за надання притулку. Але коли ця жахлива війна закінчиться, він мріє повернутись назад до Херсона. Бо Херсон – це Україна, мирна, суверенна, вільна Україна.

(more…)