Ердоган – ворог, і час це розуміти
Ось що Ердоган сказав турецьким іммігрантам, які живуть у Європі: “Місця, де ви живете і працюєте, тепер є вашою батьківщиною і вашою новою країною. Вимагайте їх по праву! Починайте більше бізнесів, записуйте своїх дітей у найкращі школи. Переїжджайте всією сім’єю в найкращі райони. Водіть найкращі автівки, купуйте найкрасивіші будинки і народжуйте п’ятьох дітей, а не тільки трьох, тому що ви − майбутнє Європи”.
Це забуте висловлювання творця “тихого джихаду” актуальне і сьогодні, оскільки “майбутнє Європи” в особі безлічі турецьких іммігрантів, які брали участь у заворушеннях проти євреїв в Амстердамі, яскраво показало себе наприкінці минулого тижня. Про це пише журналіст Надав Шрагай в “Ісраель ха-йом”.
В епоху, коли ім’я Мухаммад з його різними транслітераціями є найпопулярнішим ім’ям для дітей у багатьох європейських містах, і коли метою є створення ісламської ідентичності, ісламської свідомості та ісламського впливу, − подальше висловлювання президента Туреччини також актуальне.
Ось що ще сказав Ердоган: “Ми повинні набагато частіше відвідувати “Аль-Аксу”. З Туреччини до Єрусалима приїжджає найбільша кількість туристів серед усіх мусульманських країн, але вона набагато нижча, ніж сотні тисяч американців, росіян і французів, які відвідують місто і “Аль-Аксу”. Чому б сотням тисяч наших людей не відвідати Аль-Кудс? Ці візити стануть найбільшою підтримкою для наших братів там”.
Коли справа доходить до Ізраїлю, Ердоган особливо ревний і одержимий, і тихий джихад − це тільки частина справи. Багато грошей із Туреччини спрямовують у Негев, Яффо, Лод, Рамлу, Хайфу та Єрусалим, щоб викликати в Ізраїлі процеси, аналогічні тим, які відбуваються в Європі.
І ті, хто впродовж багатьох років допомагав турецькому “султану”, який страждає на манію величі, будувати систему “дават” (проповідь ісламу та прозелітизм), – це два його союзники тут, підбурювачі й захисники терору: Раад Салах, колишній голова (нелегальної) північної фракції ісламського руху, та шейх Акрам Сабрі, колишній муфтій Єрусалима, який виправдовував напади терористів-смертників на євреїв.
Але Ердогану цього замало, підкреслює Шрагай: спробуйте уявити реальність, пропонує він, у якій Туреччина відкрито надає притулок, штаб-квартири, офіси та захист терористичній організації ІД, тоді як її члени планують і спрямовують напади на західні країни з її території. Чи можна уявити, щоб це пройшло без наслідків? Що ж, з однією заміною так і є: тільки треба замінити назву ІД на ХАМАС.
Глобальний ісламський халіфат
Туреччина Ердогана надає ХАМАСу фінансову, оперативну та ідеологічну підтримку вже понад два десятиліття, а світ мовчить. Це не тільки Катар та Іран. Це і Туреччина. Ердоган, який вважає себе покровителем “Братів-мусульман” і спадкоємцем Салах ад-Діна та Сулеймана Пишного і навіть мріє про глобальний ісламський халіфат у межах колишньої Османської імперії, став на бік убивць Сінуара, Дефа й Арурі та підтримав їх. Ось уже близько двох десятиліть він приймає на своїй землі архітерористів, декого з яких було депортовано за умовами угоди Шаліта, і вони послідовно і систематично спрямовують звідти терор проти євреїв.
Ізраїль і його сили безпеки вкладають великі ресурси і докладають усіх зусиль для запобігання атакам ХАМАСу з Туреччини. Лише небагато відомо широкому загалу. Останні випадки: терорист-смертник, що вибухнув на вулиці ЛЕХІ в Тель-Авіві, і студентський терористичний осередок в університеті Бір-Зейт. Прямо в ці дні ХАМАС діє з турецької території для здійснення терористичних атак в Ізраїлі.
На думку Ердогана, ХАМАС взагалі не є терористичною організацією. В уявному світі, який побудував для себе турецький президент, він погрожує, що Туреччина вторгнеться до Ізраїлю, щоб допомогти ХАМАСу і сектору Газа (так, саме так: “вторгнутися”), і навіть закликає до створення ісламського альянсу проти сіоністської держави, “нацистської”, як він висловився.
У серпні минулого року Туреччина провела на своїй території конференцію, на якій високопоставлений представник ХАМАСу Халед Машаль закликав до нападів смертників на ізраїльтян. ХАМАС зі свого боку, як з’ясувалося під час війни, планував створити секретну базу в Туреччині та осередки в інших частинах світу, щоб координувати і здійснювати напади на ізраїльські об’єкти в країнах, які межують із Туреччиною, включно з країнами, які входять до НАТО.
Абсурд у тому, що сама Туреччина досі є членом НАТО, військового союзу 30 європейських країн, Канади і США, у статуті якого, серед іншого, зазначено, що в разі збройного нападу на одну з них така атака вважатиметься атакою проти них усіх.
Хоча Ізраїль не є членом НАТО, близько 40 років тому його було визначено як головного союзника, який не є членом організації. Цей статус не містить зобов’язань щодо взаємної оборони, але надає Ізраїлю різні економічні та військові переваги. Однак з 7 жовтня Туреччина наклала вето на співпрацю між НАТО та Ізраїлем, включно із зустрічами та спільними навчаннями.
Зближення з Іраном і Росією
Тим, хто ще не зрозумів, що Туреччина є ворогом і на чиєму боці вона стоїть, робить висновок Шрагай, слід простежити за ще одним турецьким кроком: проханням Ердогана, щоб його країну прийняли в групу БРІКС − економічний альянс, до якого входять, зокрема, Росія та Іран, із яким Туреччина останнім часом стала дуже близькою, а також Китай, Південна Африка, Індія та Бразилія.
Отже, тепер, коли справжнього Ердогана знову, вкотре, викрито, Держава Ізраїль має стати на чолі міжнародної кампанії з його засудження, працювати над його бойкотом і зробити його мішенню, так само як вона робить з Іраном.
Доти, доки Ердоган не вижене штаб-квартиру ХАМАСу зі своєї країни, доки він підтримує терористичну організацію, яка ґвалтує, катує та вбиває жінок, дітей і людей похилого віку, він не заслуговує на те, щоб бути в сім’ї націй.
Явні і приховані, економічні та інші інтереси Ізраїлю щодо Туреччини не є підставою для продовження поблажливого ставлення до неї, ні з боку Ізраїлю, ні з боку Європи і США.
Після 7 жовтня 2023 року Ердоган вибрав бік осі зла. Неможливо і далі ігнорувати це, і жорсткої ізраїльської риторики в цьому випадку недостатньо. Вона не приносить результатів. Зв’язок між штаб-квартирою ХАМАСу в Туреччині та терористичними атаками і спробами терактів в Ізраїлі має бути виставлений напоказ усьому світу.
Нова-стара адміністрація США відіграє в цьому питанні ключову роль, як по відношенню до Європи, так і по відношенню до самої Туреччини, але вона не допоможе нам ініціювати бойкот і санкції проти Ердогана і Туреччини, якщо ми не поставимо таку вимогу на перше місце в списку перед адміністрацією Трампа.
Привітання Ердогана Трампу з його перемогою на виборах останньому варто обрамити і повісити на стіну, головним чином, щоб нагадати про залицяння Ердогана до Ізраїлю всього близько двох років тому. І про зустріч Ердогана і Герцога, і про телефонну розмову Ердогана з Нетаніягу, які були частиною спроби турецького шахрайства. Тоді Ердоган спробував через Ізраїль знайти шляхи до серця і особливо до кишені США.
Різанина “чорної суботи”, а потім війна зірвали всі маски. Тепер настала черга вільного світу, якщо припустити, що такий ще існує. Встаньте і зробіть що-небудь з Ердоганом, і не дозволяйте йому знову сміятися над нами всіма.
“Деталі”, за матеріалами ізраїльських ЗМІ, І.Н. AP/RIA-Novosti, Alexei Nikolsky, Presidential Press Service
