…І хтось знову скаже „хайль“
Фото з відкритих джерел
Михайло ФРЕНКЕЛЬ
Антисемітизм дрімає, але прокидається при першому шурхоті.
Це сказав не якийсь єврейський діяч, а ірландський філософ Коннор О’Брайен. Резонно сказав.
А якщо це не шурхіт, а страшний шквал терору Хамасу 7 жовтня і відповідна реакція ізраїльтян? Тоді завдяки пропаганді, що перекручує правду, антисемітизм розпалюється все сильніше і сильніше. І ось уже з’являються суб’єкти, які навіть не вважають за потрібне приховувати свою юдофобію за балаканиною про боротьбу з сіонізмом та«ізраїльськими колонізаторами»
Ось свіжий інцидент, який став відомим у світі.
У німецькому місті Фленсбург на вітрині магазину з’явилося оголошення:
«ЄВРЕЯМ вхід заборонено!!!! Нічого особистого. Навіть не антисемітизм. Я просто не терплю вас».
Після численних протестів напис було знято, але він викликав широкий суспільний резонанс.
Ізраїльський посол у Німеччині Рон Просор написав у соцмережах:
«1930-ті повернулися. Це та сама ненависть, тільки іншим шрифтом».
Уповноважений уряду ФРН з боротьби з антисемітизмом Фелікс Кляйн заявив в інтерв’ю «Die Welt», що мова йде про «найчистішу форму антисемітизму» і пряме відсилання до нацистського періоду, коли подібні вивіски були масово поширені.
Прокуратура відкрила розслідування. Вже наступного дня плакат був знятий, а на його місці з’явилися написи «Fuck Nazis» і «Nazis raus».
Власник магазину, що торгує готичним антикваріатом, в розмові з газетою «Schleswig-Holsteinische Zeitungsverlag» визнав, що розмістив оголошення через нелюбов до євреїв.
«Євреї живуть в Ізраїлі, і я не можу відрізнити тих, хто за атаки на Газу, і тих, хто проти», — заявив він.
Німецька влада на федеральному та регіональному рівнях рішуче засудила те, що сталося. Інцидент вже порівнюють з практиками Третього рейху, а громадські організації закликають до найсуворіших заходів проти подібних проявів.
Що ж, подивимося, чи будуть за намірами слідувати справи. Скільки разів ми чули від громадськості та чиновників слова занепокоєння, за якими не слідували рішучі дії проти проявів неонацизму. Адже якщо йому не протистояти, одного разу хтось знову скаже «хайль».
Ось і в цьому випадку слід визначити, чи маємо ми справу з витівкою одного огидного божевільного, чи спостерігаємо тривожну тенденцію.
В останні роки з надр партії АдН можна було не раз почути недобрі слова на адресу мігрантів. Причому в тому числі і тих, хто приїхав до Німеччини давно і навіть встиг отримати громадянство. Історик Рольф-Ульріх Кунце з Технологічного інституту в Карлсруе, престижного вузу на південному заході ФРН, проводить у цьому зв’язку історичні паралелі між АдН і періодом «третього рейху». “З моєї точки зору, програмний напрямок АдН стикується з ідеологією націонал-соціалізму”, – зазначив професор новітньої німецької історії в інтерв’ю DW. “У той час існувало поділ на громадян “рейху” (Reichsbürger) і громадян держави, що було закріплено в законі про громадян “рейху”, що входить до складу Нюрнберзьких расових законів. Це дуже нагадує уявлення АдН про відмінності між “справжніми німцями” і “німцями за паспортом”, – підкреслює історик.
Нюрнберзькі расові закони були прийняті 15 вересня 1935 року за вказівкою Адольфа Гітлера під час з’їзду НСДАП. Рішення формально затвердив Рейхстаг, який чітко дотримувався лінії однієї партії – НСДАП. Переслідування євреїв набирало обертів – на той момент нацисти вже два з половиною роки перебували при владі. Гітлерівські воєнізовані формування тероризували людей на вулиці, вже існували концентраційні табори. Однак закони, метою яких стало позбавлення єврейського населення громадянських прав, тим не менш стали переломним етапом у нацистській політиці знищення євреїв.
Невеликий відступ. Серед українських політиків і журналістів якось стало звичним всіх, хто будь-яким чином висловлювався не на користь України, називати «ультраправими». Звичайно, нам прикро, коли ці іноземці дозволяють собі таке. Ось тільки не всі вони насправді «ультра». Скажімо, Вілдерс або Марін Ле Пен – не ультра, хоча, звичайно, праві. А ось від АдН, таки так, явно тхне націонал-соціалізмом. І їх пошуки відмінностей «справжніх арійців» від «неповноцінних німців» дуже небезпечні.
Словом, не все гладко з ксенофобією в нинішній Німеччині. Однак незаперечним фактом є й те, що німці після Другої світової отримали серйозне щеплення від нацизму. Сучасні ревізіоністи історії Другої світової війни та Голокосту люблять стверджувати, що говорити про своє неприйняття нацизму німців у повоєнні роки змусили підбурювані євреями американці. Насправді до відторгнення нацизму німців привели зруйновані міста Німеччини, мільйони загиблих і клеймо ворогів усього людства. Про це можна довго говорити. Але в пам’яті мені закарбувалися два знімки, побачені на фотовиставці, розташованій на руїнах Берлінської стіни. У центрі першого фото дві поголені наголо жінки, яких з табличками на грудях ведуть вулицею штурмовики. Це німкені, які дозволили собі бути подругами євреїв. Я вже бачив ці кадри у знаменитому фільмі Михайла Ромма «Звичайний фашизм». Але все одно дивитися на них знову було важко. Принижені й ображені, вони перелякано озираються на всі боки. А неподалік прогулюються, весело сміючись і вказуючи пальцями на покараних, інші німкені – ті, які дружать з «істинними арійцями».
Але ось друге фото. Воно розташоване в самому кінці експозиції і датоване травнем 1945 року. На ньому два явно напідпитку радянських солдати тягнуть кудись молоду німкеню. Під знімком напис. У ньому йдеться про те, що в останні дні війни бійцями Червоної армії були зґвалтовані тисячі німкень. І це правда. Гірка і огидна правда війни. Ось тільки мимоволі спало на думку, що цілком ймовірно, серед зганьблених німкень були і ті сміючіся фрау з першого знімка, які знущалися над жертвами штурмовиків…
„Євреям вхід заборонено“ – це вже „привіт“ з 30-х років минулого століття. І з того, як на нього відповість німецька держава, стане ясно, наскільки отрута нацизму проникла в свідомість її громадян.
