Анат і абу-скотти
Одним із вождів битви єврейських студентів Великої Британії з ісламістами та іншими ненависниками Ізраїлю стала російськомовна ізраїльтянка Анат Краскін
Володимир ПЛЕТИНСЬКИЙ
Студентка університету Глазго Анат Краскін, яка стала першою російськомовною ізраїльтянкою, що очолила спілку студентів у Сполученому Королівстві, ступила на стежку війни з прихильниками арабського терору і юдофобами. На жаль, ця публіка в туманному Альбіоні почувається привільно – хоча на офіційному рівні антисемітизм оголошено поза законом, а ХАМАС визнано терористичною організацією.
Особливо “весело” нині в Шотландії, перший міністр якої Хамза Харун Юсаф – син пакистанця і кенійки, одружений з Надією Ель-Накла, членкинею міськради Данді і представницею одного з кланів Гази. Легко уявити, як ця солодка парочка ставиться до Ізраїлю і права єврейської держави на самозахист.
Про те, що на Британських островах мусульмани набирають силу, свідчить і збільшення кількості мерів великих міст, включно з Лондоном. Лояльних до місцевих євреїв серед них вкрай мало, а вже в демонізації Ізраїлю досягли успіху всі. Додайте до них ще й представників інших релігій та лівого істеблішменту, які приховують свій антисемітизм за вивіскою антиізраїлізму і підтримки “багатостраждального палестинського народу”, і ви отримаєте зовсім непривабливу картину.
Переможна хода прихильників “наймирнішої релігії” відчувається в різних структурах – і особливо у сфері освіти. У цьому не було б нічого страшного, зрештою, Британська імперія віддавна стала мультикультурною. Але є важливе “але”: відверте або латентне жидоїдство багатьох кар’єрних ісламобританців.
Свіжий приклад пов’язаний з університетом, у якому навчається Анат. Про цей скандал пишуть провідні британські ЗМІ, наприклад, Daily mail.
* * *
То що ж сталося?
А те, що ректором університету Глазго обрано лікаря палестинського походження Гассана Абу-Сітта. Цьому не завадило те, що проти цього лікаря ведеться розслідування за звинуваченням у підтримці терористів і антисемітизмі.
Тезка старого Хоттабича відзначився тим, що назвав убивцю ізраїльського рабина “героєм” (про це трохи докладніше нижче) і висловлював симпатію хамасівським бойовикам, які влаштували різанину 7 жовтня 2023 року. Був він помічений і у зв’язках із членкинею Народного фронту визволення Палестини Лейлою Халед. Цю даму вважають одним із символів “палестинського опору”.
* * *
Нагадаємо, 29 серпня 1969 року борт 840 компанії Trans World Airlines, що летів рейсом Рим-Афіни, був захоплений групою терористів, зокрема й Лейлою Халед. Палестинці планували взяти в заручники ізраїльського посла в США Іцхака Рабина, але того на борту не виявилося. Захопивши літак, вони змусили екіпаж взяти курс на Дамаск. Приземлившись там, вони відпустили заручників, за винятком двох громадян Ізраїлю (Цалаха Муалема і Саламона Самуїлова), яких затримали і насильно утримували як заручників у дамаській в’язниці, а літак підірвали.
7 вересня 1970 року Лейла Халед брала участь у спробі викрадення авіалайнера ізраїльської авіакомпанії “Ель-Аль”, що здійснював рейс за маршрутом Амстердам-Нью-Йорк. Викрадачів було знешкоджено: нікарагуанця Патрісіо Аргуелльо застрелив охоронець, а Лейлу Халед зв’язали і передали поліції в лондонському аеропорту Хітроу, де літак здійснив вимушену посадку. Але після того, як наступного дня палестинцям вдалося викрасти в Йорданію британський лайнер, що летів із Бомбея до Рима, вони зажадали звільнити Лейлу Халед і своїх соратників із в’язниць Німеччини, Швейцарії та Ізраїлю, погрожуючи новими терактами. Переговори тривали шість днів, і в підсумку Великобританія погодилася звільнити палестинську терористку. 30 вересня британських заручників обміняли на Лейлу Халед і шістьох палестинських в’язнів.
Зрозуміло, що хоча вона й відійшла від терористичних справ, ця “героїня” залишається нерукопожатою – особливо у Сполученому Королівстві, яке мало сумнівну радість контактів із нею.
* * *
Правозахисна організація “Юристи Великої Британії на підтримку Ізраїлю” надіслала офіційного листа адміністрації університету з вимогою зняти кандидатуру Абу-Сітти з виборів. Віце-канцлер правління вишу професор сер Антон Мускателлі ще 29 лютого (тобто майже за місяць до виборів) відреагував на це послання так:
“З огляду на серйозний характер звинувачень, викладених у вашому листі, я попросив нашого секретаря Сенату, відповідального за вибори ректора, провести розслідування”.
Розслідування розслідуванням, а вибори – за розкладом. Абу-Сітта провів свою передвиборчу кампанію під гаслом “можливості для студентів заявити про свою незгоду з геноцидною війною Ізраїлю в секторі Газа” і праві “проявити солідарність із Палестиною”.
Доктор Абу-Сітта також запропонував змінити визначення антисемітизму, дане університетом Глазго, щоб виключити прив’язку будь-якої критики Ізраїлю до цього терміна.
У своєму передвиборчому маніфесті він лицемірно заявив:
“Хоча я абсолютно відданий боротьбі з усіма формами антисемітизму, переконаний, що, пов’язуючи критику Ізраїлю з антисемітизмом, це визначення загрожує академічній критиці Ізраїлю і заходам солідарності з Палестиною. Мої побоювання, які поділяє Спілка університетів і коледжів, полягають у тому, що таке визначення ризикує підірвати свободу слова та інтелектуальної думки в кампусі”.
Усе досить прозоро і зрозуміло. Д-ру Гассану не до душі прийняте в більшості цивілізованих країн визначення антисемітизму, він симпатизує палестинському терору, він дружить з однією з найзапекліших терористок ХХ століття. Чого ж більше?
Проте д-р Абу-Сітта, який сам колись навчався в університеті Глазго, залишився серед кандидатів і був обраний на високий пост після переконливої перемоги, набравши 80 відсотків голосів. Університетські мусульмани за підтримки толерантних скоттів і бриттів показали своє справжнє обличчя.
Єврейські студенти університету Глазго висловили серйозну стурбованість після обрання Абу-Сітти.
Керолайн Тернер, директорка групи юридичного захисту “Юристи Великої Британії” (UKLFI), так оцінила обрання Абу-Сітти:
“З огляду на його екстремістську історію, важко уявити, як він, будучи ректором, ставитиметься до будь-якого єврейського студента і чи поважатиме його права”.
Студенти висловили особливе занепокоєння з приводу коментарів доктора Абу-Сітти в ліванській газеті “Аль-Ахбар” про Ахмада Джарара, який був натхненником убивства рабина Разіеля Шеваха 2018 року. Він назвав Джарара “одним із найдорожчих і найкращих синів Палестини” і героєм.
За місяць із невеликим після різанини в Пригаззі, а точніше 10 листопада 2023 року, Абу-Сітта опублікував у соціальній мережі антисемітський пост, у якому порівняв прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу і Гітлера. Зображення було озаглавлено “Вільна Палестина, Ізраїль – нацистська держава”. У ньому порівнювалися середні показники вбивства дітей за наказами Гітлера і Нетаніягу. У цьому пості вказується, що на рахунку фюрера 127 убитих дітей на день, а ізраїльський лідер нібито переплюнув його, знищуючи 178 “розіп’ятих хлопчиків і дівчаток у трусиках” щодня.
Абу-Сітта, який неодноразово відвідував Ізраїль і “території”, повернувся в Газу 9 жовтня 2023 року, на самому початку Війни Залізних мечів. У складі групи волонтерів організації “Лікарі без кордонів” він перебував у лікарні “Шифа” і повідомляв новинним агентствам про “звірства ЦАХАЛу”. 18 листопада, через 43 дні, Абу-Сітта повернувся до Лондона, де дав пресконференцію, на якій розповів, що лікував пацієнтів, які страждають від опіків білим фосфором, використання якого в ЦАХАЛі заперечують.
У січні 2024 року він вирушив до Гааги, щоб зустрітися зі слідчими Міжнародного кримінального суду (МКС). Можна не сумніватися в тому, що він наговорив суддям про “сіоністську окупацію”.
* * *
Лідер Союзу студентів Анат Краскін надала нам повний текст листа єврейських студентів Глазго:
“Ми висловлюємо глибоке занепокоєння і побоювання з приводу обрання Гассана Абу-Сітти новим ректором. Той, хто вихваляє заборонених терористів (як це визначено у США та ЄС), не може керувати університетом або виконувати обов’язки ректора щодо забезпечення батьківської турботи про всіх студентів рівною мірою.
Антисемітські інциденти в кампусах Великої Британії досягли безпрецедентного рівня, і ми почуваємося дедалі вразливішими. Ми заслуговуємо на ректора, який однаково цінує нашу безпеку і можливість навчатися в університеті, не стикаючись із расизмом. Натомість передвиборча обіцянка Гасана Абу-Сітти дати нове визначення антисемітизму в кампусі загрожує позбавити нас єдиного захисту від висловлювань і дій, які ставлять під загрозу нашу безпеку. Дотримання визначення IHRA має важливе значення для відновлення нашого почуття безпеки і благополуччя в кампусі.
Якщо університет позбавить нас права визначати рівень нашої власної дискримінації, ми більше не зможемо довіряти йому в забезпеченні нашої безпеки.
Єврейські студенти зустрілися з Абу-Сіттою і поділилися нашою точкою зору. Він не вибачився і не виконав наші пропозиції щодо забезпечення безпеки євреїв у кампусі.
Як представники єврейських студентів університету Глазго ми продовжимо боротьбу з антисемітизмом і подбаємо про те, щоб єврейські студенти, як і всі студенти, могли продовжити свою освіту без дискримінації”.
* * *
Єврейські студенти США за підтримки консервативних ЗМІ та спонсорів, які відмовили у фінансуванні Гарвардського університету і Массачусетського технологічного інституту, змогли зіпхнути ректорів. Але ж гріхи цих професорів були значно меншими, ніж у Абу-Сітти – вони лише заявляли, що не все так однозначно і що у викладачів і студентів є невід’ємне право бути антисемітами і підтримувати палестинських терористів.
Доктор Гассан сам – першорядний юдофоб і хамасофіл. І нам залишається лише побажати Анат і її товаришам по боротьбі з юдофобією в університеті домогтися його повалення. Сподіваємося, до їхніх вимог приєднаються і єврейські спонсори університету Глазго, а також чесні меценати інших національностей, які відмовлять у фінансуванні очолюваного прихильником терористів вишу.
Що ж до скоттів і бриттів, то вони, як на мене, своєю надмірною терпимістю риють могилу собі та прийдешнім поколінням. Зрештою, євреям Сполученого Королівства є куди подітися – слава Богу, одновірцям Абу-Сітти не вдалося і не вдасться стерти Ізраїль з лиця землі. А ось куди подінуться ті, хто ще не оцінив усю небезпеку ісламізації Великої Британії, перетворення Європи на Єврабію, питання. Хіба що якщо вони стануть абу-скоттами та ібн-бриттами.