«СВІДОК ВІЧНОСТІ»: ЧЕРЕЗ 35 РОКІВ У КИЄВІ ЗНОВУ ВІДКРИЛАСЯ МИСТЕЦЬКА ВИСТАВКА, ПРИСВЯЧЕНА БАБИНОМУ ЯРУ
25 вересня 2026 року о 15:00 у Центральному будинку художника в Києві відкрився Всеукраїнський мистецький проєкт-артнавігатор «Свідок вічності», присвячений 85-м роковинам трагедії Бабиного Яру. 60 художників із різних регіонів України, близько 80 творів та масштабні полотна, створені спеціально для проєкту.
Через 35 років після масштабної художньої виставки 1991 року тема Бабиного Яру знову повертається у виставковий простір Центрального будинку художника. Частина ключових творів народилася безпосередньо напередодні виставки під час артрезиденції у ЦБХ.
«Свідок вічності» виник із запитання, яке з кожним роком стає гострішим: хто свідчитиме, коли відходять останні живі свідки?
Відповіддю стає мистецтво.
Ініціатива створення проєкту належить членам Національної спілки художників України з родини Праведників народів світу. Тому тема пам’яті тут має особистий вимір. Вона говорить про тих, кого вели на смерть, про тих, хто рятував, про тих, хто чинив опір, і про відповідальність людини за власний вибір.
Важливою частиною проєкту стала артрезиденція у Центральному будинку художника, де митці створювали масштабні роботи спеціально для виставки. Глядачі могли спостерігати за народженням творів від першого ескізу до завершеного монументального полотна.
Олександра Кирилова у роботі «Останній акорд» звертається до трагедії ромів, знищених у Бабиному Яру. Світлана Лебіга створила монументальне полотно «Ті, що не зреклись», присвячене українським націоналістам, розстріляним у Бабиному Яру. Лариса Пуханова звертається до теми Праведників народів світу, людей, які під час Голокосту рятували євреїв, ризикуючи власним життям і життям своїх родин.
Окремим акцентом експозиції став масштабний триптих Олександри Кирилової «Погляд з минулого» розміром 1,5 × 4,5 метра. Україна в образі жінки з ягням. Жертва і сила, вразливість і незнищенність.
Одним із центральних образів експозиції стала масштабна багатофігурна композиція Костянтина Чернявського. Люди з жовтими зірками на одязі дивляться безпосередньо на глядача. За історичним поняттям «жертви Голокосту» знову постають обличчя конкретних людей.
У проєкті представлені твори різних поколінь українських митців. Пам’ять про Бабин Яр розкривається через історію Голокосту, геноциду ромів, розстрілів українських націоналістів, долі Праведників народів світу, тему опору та особистої відповідальності.
Через 85 років Бабин Яр поступово переходить із живої пам’яті свідків у простір історії. Мистецтво перебирає на себе відповідальність свідчити далі.
Звідси й назва проєкту «Свідок вічності».
Картина може пережити свого автора. Образ може пережити покоління. Погляд людини, якої давно немає, може зустрітися з нашим поглядом через десятиліття.
«Свідок вічності» говорить про пам’ять, яка не дозволяє загиблим перетворитися на цифри, і ставить перед кожним із нас запитання:
ЩО ЗРОБИВ БИ ТИ?
Місце: Центральний будинок художника, Київ
Експозиція: до 4 жовтня 2026 року
60 художників. Близько 80 творів.
Свідки відходять. Свідчення залишається.
